Global Ukraine

Роалд Гоффман, лауреат Нобелівської премії, уродженець Золочева: “Я люблю працьовитих, щирих і творчих українців”

22

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

18 липня 2017 року у місті Золочеві (Львівська область) в рамках урочистостей з нагоди 80-річчя з дня народження Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann, нар. 18.07.1937),  уродженця Золочева, лауреата Нобелівської премії з хімії (1981), відбулися “Гоффманівські наукові дискусії”. Заходи розпочалися відкриттям інформаційної дошки на “будинку Гоффмана”, де народився й мешкав ювіляр та оприлюдненням відеозвернення професора Гоффмана до мешканців Золочева, української молоді та спільнот.

Організаторами заходу стали: Західний науковий центр НАН України і МОН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет “Львівська політехніка”, Золочівська міська рада, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд “Хесед-ар’є”, Інститут Маркіяна Шашкевича.

Читайте за темою: Успіх всупереч: історія бізнесу українки в Греції

Напередодні проведення “Гоффманівських наукових дискусій” Роалд Гоффман люб’язно погодився надати інтерв’ю представникам студенства Львова та Золочева. Зокрема, питання підготували студенти Національного університету “Львівська політехніка” Юлія Недзельська (“журналістика”) і Роксолана Захарчук (“міжнародні відносини”), а також були долучені співробітники львівських установ Національної академії наук України — Світлана Зденянчин і Євгеній Захарчук.

Юлія: Шановний професоре, Ваші батько і мати здобули у той час пристойну освіту (батько — випускник “Львівської політехніки”, мати — вчитель школи). Окрім наслідування прикладу освіченості Ваших батьків, що стало для Вас домінуючою спонукою до наукових пошуків фундаментального рівня?

Ви мали рацію, Юліє, коли згадали моїх батьків. Їхнє шанування освіти і заохочення (включаючи мого вітчима, оскільки мого батька вбили на війні) так би мовити, заклали основу. Я вважаю, що рушійною силою для мене було прагнення зрозуміти, знайти відповідь на запитання “Чому?”. Я знаю, що цим питанням переймалися з давніх-давен, але мене влаштовувало, принаймні, часткове розуміння. В науці мною керувало намагання побачити взаємозв’язок усіх речей — хімії та фізики, органічних молекул з неорганічними, науки і мистецтва.

Юлія: Символічно людей поділяють на “гуманітаріїв” і “технарів”. Скажіть, професоре, як “поєднується” хімік, поет, драматург, філософ в одній людині?

Загалом, вони просто співіснують. Ці захоплення сягають часів отримання так званої “загальної освіти” в Колумбійському університеті, де, згідно з програмою, треба було не лише вивчати природничі науки, необхідні для обраної мною професії, але й опановувати гуманітарні науки, історію й політику. Тут світ і відкрився для мене — я навчився читати вірші, розуміти музику, збагнув багатогранність класичного і абстрактного мистецтва. Тому я палкий прихильник такої “гуманітарної освіти”. Особливо для науковців!

Юлія:  У листі до своїх земляків Ви написали: “Україна — обітована земля мого серця”. А як Ваші діти ставляться до Вашої Малої Батьківщини? Чи бували тут?

По суті, я не впевнений, чи я написав це, чи, може, журналіст придумав. Але я знаю напевно, що мої корені в Україні, фактично, в польській культурі, яка переважала в тій частині України, де я народився. І я хочу, щоб ви, пишаючись своєю культурою, не забували про культурний вплив Польщі.

Читайте за темою: Український бренд KSENIYAKOVENKO – креатив, що руйнує кордони

Я люблю працьовитих, щирих і творчих українців. Мій син Гіллель і моя донька Інгред (які вже дорослі і мають власних дітей) разом зі мною приїжджали до Львова і Золочева у 2006 і 2009 роках.

Роксолана: Шановний пане Роалде, наприкінці 2013 року Ви були серед інтелектуалів, котрі підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану. Проживаючи у США, чи зауважили Ви зміни у ставленні американців до України? Які саме?

Роксолано, наша підтримка України сильна і двостороння. У зовнішньому аспекті — це боротьба України проти російської загрози. У внутрішньому (і саме тут ішлося про Євромайдан) — це встановлення в країні демократичної системи і позбавлення від зловживань та корупції. Докорінно побороти це нелегко, але можна прагнути до цього. І дійсно, звертаючи погляди як на Схід, так і до Європи, ви, Україна, є там, де ви є, тобто посередині.

Американці дуже підтримують ідеали Євромайдану. Але, відверто кажучи, вони були стурбовані виступами деяких правих сил, як його частини. Звісно, досить складно знайти баланс, але я переконаний, що можливо.

Роксолана: Українська молодь й студентство, зокрема, займають активну життєву позицію у суспільстві. Значна частка українського студентства здобуває знання в зарубіжних навчальних закладах. Яким Ви бачите їхнє майбутнє і що порадите сучасній українській молоді?

Продовжуйте активно прилучатися до життя країни, політики і громадської роботи. Ви можете багато що змінити. Щодо освіти, то я би порадив отримувати перший університетський ступінь в Україні, а також, можливо, думати про подальшу спеціалізовану освіту поза її межами. Але якщо ви від’їжджаєте за кордон, то частіше повертайтесь додому. Це потішить ваших батьків і ви будете знати про перебіг подій і ситуацію на Батьківщині. А тільки згадайте, яка смачна домашня кухня! І використовуйте будь-яку можливість для вивчення англійської мови.

Довідка: З початком гітлерівської окупації у Золочеві (1941) родина Роалда Гоффмана опинилася в нацистському “трудовому таборі” для євреїв, звідки у 1943 році їм вдалося втекти. Батька, який вимушено залишився, нацисти звинуватили в організації масової втечі й розстріляли.

Читайте за темою: Шанс для молоді, що мріє змінити світ

До звільнення території від нацистів у червні 1944 року Роалда з матір’ю й кількома родичами 15 місяців переховували на горищі школи села Унів (з січня 1943 по червень 1944 року) українець Микола Дюк та його дружина Марія. У 2007 році, згідно з клопотанням Р. Гоффмана, Яд Вашем посмертно надав рятівникам Миколі та Марії Дюк почесне звання “Праведник народів світу”.

Після завершення гітлерівської окупації Роалд з матір’ю виїхали до  Польщі, далі до Німеччини й Австрії, де жили в таборах для “переміщених осіб”. У 1949 році родина отримала дозвіл на переїзд до США. У 1955 році Роалд Гоффман отримав громадянство США. 

Перший значний науковий успіх до Гоффмана прийшов на початку 1960-х років, коли він запропонував метод розрахунків елементарних орбітальних молекул. З 1965 року Роалд Гоффман – професор Корнельського університету (США). У 1981 році Роалд Гоффман здобув Нобелівську премію з хімії (спільно з японським ученим Фукуі Кен’іті) “за розробку теорії протікання хімічних реакцій”, що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.

Професор Роалд Гоффман неодноразово відвідував місце дитинства Золочів. Бере активну участь в міжнародних наукових заходах, що проводяться вітчизняними інституціями в Україні.

 

You might also like

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.