Боротьба за Антикорупційний суд

716

Про важливість боротьби з корупцією щодня заявляють ледь не всі українські посадовці та міжнародні партнери. Та попри численні заяви, кроки, які здійснюються, навряд чи можна назвати повними та твердими. Яскраве свідчення цьому – тяжба навколо Антикорупційного суду (АКС), яка триває вже довгий час.

Після численних запевнень, що Україна не потребує АКС, спроб уникнення створення установи, висновків Венеціанської Комісії та тиску міжнародної спільноти, 22 грудня Президент вніс до Парламенту довгоочікуваний законопроект про Антикорупційний суд.

Та законопроект, який повинен був відрубати голову «корупційній гідрі», викликав обурення не просто українських громадських організацій, але й ключових міжнародних партнерів на чолі з МВФ та Світовим Банком. Останній, зокрема, для переконання використав навіть важіль у розмірі 800 млн. дол. Ще раз підкреслимо, що законопроект створювався уже після рекомендацій Венеціанської комісії (детально з ними можна ознайомитися тут).

Основні три критичні моменти стосувалися відбору суддів, юрисдикції АКС та початку його роботи.

Відбір суддів: яка ж роль міжнародних донорів?

Висновки Венеціанської комісії містили інформацію про те, що при відборі суддів до Антикорупційного суду  міжнародні партнери повинні відігравати ключову роль.

Європравда зазначає, що ВК запропонувала Україні дві моделі – або через створення спеціального органу для відбору антикорупційних суддів, частину членів якого номінуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), а іншу частину – міжнародні донори, або шляхом тимчасового включення експертів, рекомендованих міжнародниками, як ad hoc членів до ВККС. ВК наголосила, що потрібен механізм, передбачений законопроектом №6011 про Антикорупційний суд, де члени відбіркової комісії, делеговані донорами, мали би блокуючий пакет голосів при визначенні переможців конкурсу.

Читайте за темою: Директор TI Хосе Угас: В Україні склалася атмосфера безкарності

У президентському законопроекті натомість пропонується створити дорадчий орган Громадську раду з міжнародних експертів. За умови негативного висновку Громадської ради про того чи іншого кандидата, цей висновок може бути «зігнорований» ВККС, якщо за це проголосують не менш як 11 її членів (всього їх – 16).

«Створення Громадської ради міжнародних експертів (ГР), передбачене законопроектом, повинно бути краще узгоджене з рекомендацією Венеціанської комісії про надання міжнародним організаціям та донорам вирішальної та зобов’язуючої ролі в органі, який обирає  антикорупційних суддів», – зазначає в своєму листі Світовий Банк.

Зауваження Міжнародного валютного фонду передбачають:

  • Роль Громадської ради міжнародних експертів (ГР) у виборі суддів АКС має стати вирішальною, а не лише консультативною;
  • Для забезпечення широкої участі експертів (у роботі ГР) право рекомендувати членів ГР повинні мати як міжнародні організації, так і міжнародні донори, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
  • Необхідно передбачити участь Громадської ради доброчесності у виборі суддів АКС відповідно до механізму, передбаченого для інших суддів Законом про судоустрій та статус суддів.

Ще одне питання з сфери відбору суддів стосується вимог до претендента. У президентському законопроекті вимоги звучать як «бути не молодшим тридцяти п’яти років, який має значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини», після чого йде ще ряд вимог. Високі вимоги до суддів це, звичайно, добре, але знайти кандидатуру, яка відповідатиме усім вимогам законопроекту, буде досить складно, що, в свою чергу, гальмуватиме початок роботи суду через брак кадрів.

Міжнародні партнери також звернули на це увагу. Як МВФ, так і СБ закликають до перегляду цього положення та коригування його таким чином, щоб можна було «залучити найширше коло суддів, адвокатів та науковців».

Юрисдикція суду: судити чи не судити топ-політиків?

У своїх листах і МВФ, і СБ апелюють й до юрисдикції суду. Зокрема, Фонд зазначає, що юрисдикція АКС повинна відповідати юрисдикції Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та розглядати всі справи, пов’язані з корупцією за участі вищих посадових осіб. Про це ж зазначав і Світовий Банк.

А все тому, що в президентському законопроекті з-під юрисдикції суду виводяться злочини топ-посадовців, пов’язані з відмиванням грошей, поданням недостовірної інформації в електронних деклараціях та прийняттям нормативно-правових актів, що незаконно зменшують доходи бюджету, зазначає Європравда. Власне те, чого так давно і довго потребує Україна!

Читайте за темою: Персональна армія міністра та наближення до поліцейської держави: ризики законопроекту про розширення повноважень Національної гвардії

Натомість, суд займатиметься злочинами в сфері торгівлі наркотиками та зброєю, якщо до них залучені посадовці, що є другорядним, виходячи просто навіть з логіки створення Антикорупційного Суду.

Коли почне функціонувати АКС?

Законопроект передбачає, що «Вищий антикорупційний суд розпочинає роботу за умови призначення за результатами конкурсу […] щонайменше двох третин від загальної, визначеної в установленому цим Законом порядку кількості суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше половини від визначеної в установленому цим Законом порядку кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду».

В зв’язку з цим, МВФ також вимагає чітко визначити в законопроекті мінімальну кількість суддів, яка необхідна для початку роботи суду, а Світовий Банк зазначає, що у поєднанні з не визначеною загальною кількістю суддів та надмірним переліком вимог до кандидатів, ця норма може бути використана для затримки запуску АКС.

Реакція української сторони

Вимоги МВФ та Світового Банку підтримують і голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, який наголосив,  що Антикорупційний суд в Україні необхідно створити терміново; посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф, яка в інтерв’ю виданню “Новое время” зазначила, що тиск на антикорупційні органи може серйозно відбитися на репутації України, яку вона успішно створювала протягом декількох останніх років.

Та українська сторона, схоже, з відвертою недовірою ставиться до всіх цих висновків. Зокрема, в Адміністрації президента повідомили, що «сьогодні проект закону перебуває у Верховній Раді, тому всі дискусії щодо тих чи інших норм мають відбуватися в рамках правового поля в українському парламенті».

Читайте за темою: МАУ та Мінінфраструктури: яскравий кейс опору олігархічної системи

На додачу, під час зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні, Президент Порошенко заявив: «Цього року ми запустимо створення суду, і мій законопроект вже розглядається у Верховній Раді. Запрошую усіх вас до конструктивної роботи в рамках демократичних парламентських процедур для його успішного ухвалення. Після голосування в першому читанні буде час для удосконалення проекту з метою якомога ефективнішої роботи цієї інституції. Але також дотримуючись української Конституції, принципів українського суверенітету та законодавства».

Така позиція видається зухвалою, враховуючи і тиск ззовні, і те, що поставлено на карту, в тому числі й імідж України, не говорячи в черговий раз про подолання найгіршої української проблеми.

А поки тяжба щодо законопроекту триває, його можуть розглянути в Парламенті вже цього тижня. Про це зазначив народний депутат України від фракції БПП, член комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Ігор Артюшенко. В свою чергу, спікер Парубій заявив, що скоріше за все, цього тижня законопроект про Антикорупційний суд навряд чи з’явиться в сесійній залі. GU

Примітка. Для ознайомлення рекомендуємо почитати Висновки Світового Банку, МВФ та Венеціанської комісії.

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.