Закон «Про освіту»: якими будуть наступні кроки України?

373

11 грудня Венеціанська Комісія оприлюднила висновок щодо нового Закону України «Про освіту». Нагадаємо, стаття 7 закону, яка стосувалася мови навчання, передбачала скорочення викладання предметів у школах мовою нацменшин та перехід на навчання українською мовою, що дозволило б таким учням краще інтегруватися в Україні, в майбутньому знайти роботу. Проте таке рішення викликало гостре обурення сусідніх країн, зокрема Угорщини, а тому закон був відправлений на експертизу до «Венеціанки».

Комісія зазначила про похвальність застосування державних заходів для вивчення мови всіма громадянами, адже це сприяє подоланню нерівності та покращеній інтеграції в суспільстві осіб, що належать до національних меншин. З іншої ж сторони, «Венеціанка» наголошує, що впроваджувати такі заходи варто таким чином, щоб це не призвело до серйозного зменшення можливостей вище зазначених осіб (у тому числі і тих, чиї мови не належать до офіційних мов ЄС).

Читайте за темою: Як бути українським студентом у Німеччині

Серед рекомендацій Комісії:

  • повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
  • продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
  • покращити якість викладання державної мови (для представників меншин. – ЄП);
  • внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
  • звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
  • розпочати в рамках виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті.
  • забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах.

Український політикум та ЗМІ позиціонує цей висновок як однозначну перемогу України, проте, на думку Володимира Кулика з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, правда в даному випадку десь посередині, адже висновок припускає збереження чинної редакції статті 7 щодо мов, які є офіційними мовами ЄС, акцентуючи на необхідності імплементації її таким чином, аби забезпечити значний рівень викладання цими мовами.

Але водночас необхідним є внесення змін до статті, щоб уникнути дискримінації щодо викладання іншими мовами меншин, зокрема російською, хоча цей пункт і не міститься в заключному пункті Комісії (по імплементації якого і здійснюється моніторинг виконання), що, на думку МОН, є виправданням того факту, що обсяг викладання російською буде найменшим.

Реакція України: не вносити правки, але виконати вимоги

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна виконає вимоги Венеціанської Комісії. В той же час, міністр наполягає на тому, що західним партнерам потрібно розуміти, що Україна – незалежна держава, та має право самостійно вести свою політику.

Читайте за темою: #Змінити освіту: Фонд BrainBasket

«Пробачте, але Україна вже 26 років – незалежна держава, ми ростемо, ми міцнішаємо, ми звільняємося від залишків радянського колоніалізму й комплексів меншовартості, хоча, на жаль, і значно повільніше, ніж хотілося б. Нашим партнерам слід якнайшвидше усвідомити, що ми є рівноправною й рівноцінною їм державою – не більше, але й не менше. Засторога Венеційської комісії щодо можливого дискримінування російської мови в українській освіті у порівнянні з мовами ЄС може здатися формально вмотивованим. Але це тільки ще раз підтверджує, що міжнародній спільноті давно час розібратися в складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування», – зазначив Павло Клімкін в колонці для Європейської правди.

Також час міністр зазначає, що хоча новий закон викликав найсильнішу політичну бурю у Будапешті, найбільш корисним він є саме для угорської національної меншини на Закарпатті. Її чисельність за останні роки скоротилася мало не на третину. А все через те, що угорська молодь, яка практично не вивчала в школі українську, не може знайти себе у власній країні й масово виїжджає в Угорщину та інші країни ЄС.

В свою чергу, Міністр освіти Лілія Гриневич підкреслює: «Ми не будемо вносити жодних змін до статті 7 Закону «Про освіту». Фактично з рекомендацій Венеціанської комісії випливає лише те, що необхідно подовжити період перехідний, особливо це актуально для тих національних меншин, для яких вивчення української мови є складним».

Реакція світової спільноти: «шпильки» Росії та занепокоєння ООН

Світова спільнота також висловила своє ставлення до висновку Комісії. Одразу 11 грудня відреагувала Росія – спікер Міністерства закордонних справ Марія Захарова підтримала рішення Венеціанської комісії щодо нового законодавства України «Про освіту» та повідомила, що росіяни чекають від Ради Європи моніторингу справ щодо дотримання українцями рекомендацій.

Читайте за темою: Допомагаємо українській молоді відчиняти двері в канадську освіту

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини попереджають, що посилення позицій української мови в державному утворенні не повинно відбуватися за рахунок мов нацменшин.

Що ж до самої Угорщини, то Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив: «Ті права, які вже мають національні меншини не можуть бути відібрані. Це принципове й фундаментальне питання, що передбачені конвенціями ООН і Ради Європи, а також заключною заявою саміту «Східного партнерства». По-друге, ми можемо бути задоволені будь-чим, що пов’язане із законом про освіту, але тільки у випадку, якщо цим задоволена й угорська нацменшина. Я сказав Прем’єр-міністрові Гройсману, що, якщо ви робите такі фундаментальні зміни в законі, які можуть мати вплив на меншини, то ви попередньо мали б провести всі необхідні серйозні консультації, чого зроблено не було. І по-третє, Україна має повністю імплементувати всі зауваження і думки Венеційської комісії, що, як я зрозумів, Україна має намір зробити».

То як бути?

У ситуації, що склалася, МОН пропонує три моделі вивчення мов. Перша стосуватиметься вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. В цьому випадку передбачається викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою.

Наступна модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Якщо мова належить до слов’янської мовної групи (польська, словацька, болгарська мови), то діти зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.

Якщо ж мова належить до іншої мовної групи (угорська, румунська мови), то перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим.

Читайте за темою: Український досвід стажування у Польщі: фактор «спокою» та правило 3-х «Т» для освіти України

Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу.

Загалом, такий підхід видається досить хорошим, адже пропонує диференційований підхід з орієнтуванням на різні ситуації. З іншої сторони, розширення використання та вивчення державної мови зараз в Україні є важливим питанням, а тому варто розрізняти реальні загрози та «вигадані» труднощі. GU

 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.