Global Ukraine

Розмова з Atomic Simao: Чому учасник гурту не потрапив на фестиваль Sziget та де музиканти планують відзначити свій ювілей?

732

Автор: Христина Грищук

Ми познайомились та розговорились із Atomic Simao на Sziget у серпні в Будапешті. Музиканти виграли національний відбір і представляли Україну на міжнародному фесті. Особливістю українського гурту є відсутність постійного вокаліста. Музиканти грають завжди із запрошеним. На Sziget з ними заспівала етнічна грузинка джазова співачка Катіко Пурцеладзе.

За розмовою було дуже цікаво дізнатися хто звідки походить: бас-гітарист Нікіта Гавриленко із Запоріжжя, саксофоніст Микола Миколайович (сміється – авт.) Шостов із Миколаєва, Федір Сивцов – одесит і грає на флейті, а барабанщик Георгій Вальчук, електронщик Андрій Волков та гітарист Мітя Жуков – кияни.

Atomic Simao – грають рідкісний для української сцени інструментальний психоделік-джаз. Свій 5-річний ювілей 17 листопада музиканти відзначать концертом, що на численні прохання відбудеться в місці, де багато хто з шанувальників уперше познайомилися з їхньою творчістю – у Київському планетарії.

Гурт має три альбоми, два з яких були випущені на вінілі, на грецькому лейблі Cosmic Eye Records. Гурт був названий «відкриттям року» на фестивалі Koktebel Jazz Festival, також отримали звання «Кращої андерграунд групи року» за версією журналу Cultprostir та  «Альбом року» за версією Karabas Live.

Читати за темою: Успіхи української альтернативної музики за кордоном: гурт Jinjer

Георгій Вальчук – засновник та ідейник Atomic Simao. Хлопці кажуть, що саме він задає ритм, має талант об’єднувати людей зі схожим музичним смаком, власне успіх Atomic Simao саме у цьому. На що Георгій відповідає, що йому просто щастить на талановитих людей, які його оточують.

«Я жив на Борщагівці, і не жалкую, у сусідньому під’їзді жили хлопці, сімейство Ткаченко, які мали свою групу «Доза». Якось зайшов додому до ударника цієї групи, побачив барабани і сказав, що хочу бути барабанщиком (а до того три роки грав на гітарі). Ось вони мене, так би мовити і «підсадили» на музику, яку ми зараз творимо. Зазвичай у всіх групах є головний співак, а у нас всі фронтмени», – розповідає Георгій.

Нікіта Гавриленко: Цей гурт вчить нас гармонії. Коли на концерті граєш, то відчуваєш, що ти, наче потяг… один організм, який їде кудись. Музика взагалі є трансляцією емоцій через гучномовці (те, що ти відчуваєш – те відчувають і люди). Помічав, якщо я танцюю з басом, то і люди теж, але якщо ти навантажений, то люди це обов’язково відчують. Дуже важко створити музику, яка буде у всіх резонувати, або це буде якийсь поп-трек, під який усі будуть казати «уууууу». Але ніколи не треба намагатись зорієнтуватися на масового споживача, бо це все одно, що загнати себе в тюрму і якщо хочеш бути до вподоби одному, то вже не сподобаєшся іншому. У нас усі займаються різними видами діяльності: я менеджер проектів. Микола от науковий співробітник в Інституті електрозварювання (основне завдання змоделювати як зварювати танки, бронетранспортери), пише дисертацію. Буває виходиш із роботи заморений і цифри у тебе в голові, а після репетиції заряджаєшся зовсім іншою енергією, отримуєш задоволення і все якось по-іншому.

Я теж якраз говорила нещодавно, що дуже важливо, аби лікарі, викладачі etc. обов’язково грали на музичних інструментах.

Нікіта Гавриленко: Так, як класичні школи ХVIII століття, коли обов’язковими були заняття музикою, продуктивність зростала – це така властивість, якщо починаєш займатися чимось новим, то твій мозок ввімкнеться на 100%, потім він виділяє для себе відділи, що працюють конкретно над завданнями і він трошки облегшує собі задачу, і ти працюєш на мінімальних затратах ресурсів. Якщо весь час будеш закручувати один і той же гвинтик, то отупієш, просто будеш знати як їсти, спати та закручувати той гвинтик. Увесь час треба пробувати займатися тим, чого ти ще не вмієш. Життя воно гнучке і змінюється, а суху палку дуже легко зламати.

Якими двома словами згадуєте Sziget?

Георгій Вальчук: «Музичний  лунапарк». «Disneyland для богеми».  «Хочу ще».

Нікіта Гавриленко: Карнавал, музика і весь час думав там «Drunk junkies everywhere», але не знаю, чи надрукуєте ви таке.

Микола Шостов: Mass Market.

Андрій Волков: «Не потрапив». Саме так, адже дякуючи певним державним установам, які затримали видачу біометричного паспорту, я не встиг потрапити на фестиваль (саме Андрій Волков не потрапив на фестиваль Sziget, бо йому вчасно не видали паспорт – ред.).

Федір Сивцов: Галасливо та весело.

Мітя Жуков: Гучно та гаряче, немов у пеклі

Що говорили іноземні слухачі після виступу?

Георгий Вальчук: Ті, хто були і чули, говорили, що їм сподобалось. Особливо здивувався, коли італійські ЗМІ заздалегідь домовились про інтерв’ю після концерту і взагалі рівень їхньої обізнаності стосовно нашої творчості нас просто вразив.

Нікіта Гавриленко: Взяли інтерв’ю для італійського радіо, казали, що цікава музика.

Микола Шостов: Let’s go party!

Як думаєте, в якій країні зможете черпати ще більше натхнення для музики? Куди плануєте їхати з наступними концертами?

Георгий Вальчук: Надихають різні речі і подорожі в тому числі, мене особливо. Після кожного великого концерту намагаюся вирватися у невеликій євро-тріп, після якого повертаєшся перезавантаженим, зарядженим на нові ідеї. До речі про те, що в нас у цьому році ювілей, я згадав як раз по приїзду з Sziget. Хотілося б побувати в країнах Південної Америки, дуже.

Судячи зі статистики, найбільше людей нас слухає в Голландії, США і Великобританії. Було б непогано там виступити один раз, особливо в UK.

Нікіта Гавриленко: Я хотів би заграти в Голландії, а також в Італії або Іспанії. Хочеться якогось фестивалю перед великою аудиторією в гарному місці з деревами, горами, озером або морем.

Микола Шостов: У будь-якій країні готові черпати натхнення. Кожне нове місце несе різну атмосферу, реакції людей, а від цього, безумовно, залежить наше звучання.

Андрій Волков: У кожній країні можна знайти джерело для натхнення, адже музична культура дуже різноманітна і цікава, але саме тоді мова музики є універсальною для усіх. Для нас пріоритетним напрямком залишається Європа, особливо сусідні країни. Від інших континентів відмовлятися також не будемо. Atomic Simao захопить земну кулю!

Мітя Жуков: У США або Великобританію, адже там створювалась музика, яку я люблю.

Ваш музичний смак формувало багато цікавих виконавців та гуртів. Кого радите послухати?

Георгий Вальчук: Це як улюблену пісню назвати – неможливо. Лейбли: Ninja Tune, Warp, Tru Thoughts, Blue Note, IRMA records.

Нікіта Гавриленко: Ravi Shankar

Микола Шостов: Наприклад, Koi Child

Андрій Волков: Tommy Bolin

Мітя Жуков: Джоржа Клінтона (обожнюю групу Фанкаделік) та Джимі Хендрікса

Федір Сивцов: Dhafer Youssef.

По яких емоціях б’єте найбільше своєю музикою без слів? До чого хотіли би щоб спонукала ваша музика?

Георгій Вальчук: Зізнаюся чесно, важко мені даються відповіді на деякі питання, коли починаєш буквально сприймати деякі словосполучення.

Музично – візуальний гіпноз, транс. Кожен по-своєму все відчуває і описує, виходячи з того, що ми про себе чуємо.

Подобається, що багатьох ця музика забирає без наркотиків. Це ж чудово.

Нікіта Гавриленко: Не можу добре описати емоції, для яких неможливо підібрати слів. Для мене — це щось на кшталт енергійного запаморочення, віддачі древньої енергії, що є у всьому, злиття в єдиний потік з гуртом. Іноді це можна назвати «Любов».

Микола Шостов: Наповненість та забуття. Прийняття та єднання

Андрій Волков: Головне, щоб наша музика не залишала слухача байдужим! Рефлексування, медитація, ранкова пробіжка, праця… Оберіть варіант який Вам до вподоби!

Мітя Жуков: По спразі до танцю та ностальгії за ембріональним етапом розвитку.

Федір Сивцов: Любов.

Якби у Atomic Simao з’явився постійний голос, то це була би вокалістка, вокаліст, чи багатоголосся?

Георгій Вальчук: Це був би вже не Atomic Simao (усміхається – авт.)

Нікіта Гавриленко: Хотілось би всього того потрошку, а в основному, щоб музика залишилась музикою

Андрій Волков: Завжди голубив ідею про чорношкіру вокалістку. Мені подобається вокал Катіко Пурцеладзе, яка співпрацює з нами, вона чудова. Ідея з багатоголоссям однозначно цікава!

Микола Шостов: Багатоголосе безголосся, дякую за ідею!

Федір Сивцов: Навіть не уявляю. Але здається це має бути хор.

Мітя Жуков: Цього не буде.

Нещодавно зробила експеримент і поставила моїм друзям-іноземцям вашу композицію, і один із них запитав мене: «Як звати ді-джея»? Тобто іноді ваша музика, наче електронний сет хаус і грув. Що скажете з цього приводу?

Георгій Вальчук: Це комплімент. Початковою задумкою було грати електронну музику «живцем». Ми поки на шляху до цього.

Нікіта Гавриленко: Ми до цього і прагнули — перетікання композицій і їх частин одна в одну, ритмічна пульсація танцю.

Але ді-джеї часто ставлять записану вживу музику, на платівках, тож не обов’язково ваш друг мав на увазі електронне звучання.

Микола Шостов: Найкращий комплімент, я вважаю. Буде ще грувіше, хаусніше.

Андрій Волков: Мені це приємно чути. Люблю хаус!

Федір Сивцов: Цього ми і прагнули, і пишаємося таким результатом.

Мітя Жуков: Так і є. Ми завжди намагаємося створити таке звучання, що подобається, а подобається нам окрім іншого саме електронщина.

Після святкування 5-ої річниці у Планетарію, які плани на майбутнє?

Георгій Вальчук: Планомірно планувати п’ятирічний пост-планетарний план на позаплановому переплануванні.

Якраз недавно, як-то ввечері, я планував, що з самого ранку я поїду в одне місце, звідти в інше, там зустрінуся з тим-то і потім я поривався зробити ще щось. У підсумку я прокинувся з опухлою ногою і не зміг навіть в аптеку сходити. А тут 6 чоловік і все як давай планувати.

Але це не заважає придумувати. Зізнаюся чесно, у нас є просто бомбезна задумка щодо кліпу і я вірю, що вона рано чи пізно втілиться в життя. Паралельно дописуємо новий матеріал і коли зрозуміємо, що готово, то відразу ж про це всі дізнаються по потужній хвилі спаму від нас. Нічого не чекаю, ілюзій не будую, вірю в чудеса, про неможливе мрію.

Читати за темою: Stoned Jesus: секрети всесвітнього успіху від фронтмену гурту – Ігора Сидоренка

Нікіта Гавриленко:  Випустимо альбом, потім ще. Озвучимо анімаційний / чи короткометражний фільм. Будемо ставити експерименти з новими інструментами і ролями в групі.

Микола Шостов:  Play play play until die. Планів дуже багато, дещо в процесі, от як доведемо до кінця, так і покажемо.

Андрій Волков: Закінчити роботу над нашим новим релізом, частина матеріалу для якого вже записана. Нарешті поїхати в євротур. З особистого, врешті решт довести до розуму сольний реліз та створювати нову цікаву музику в колобораціях, наприклад, у нашому з Микитою проекті  V&N.

Митя Жуков:  Виступити з концертом на Місяці, а якщо не дадуть візи – зосередимося на роботі над новим альбомом.

Федір Сивцов: Найкращий план – не мати жодних планів. Вихід нового альбому, нові колоборації та експерименти. Попереду багато цікавого і навіть ми самі не уявляємо яким буде наше майбутнє. GU

 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.