Global Ukraine

Публічна дипломатія в Лондоні: інтерв’ю з Мариною Песенті

52

Щодо проінформованості про Україну, то тут є кілька тез. По-перше, широкий загал не знає майже нічого, лише на рівні стереотипів – Чорнобиль, футбол, Євробачення, дешева робоча сила. Але є такі верстви, які професійними чи сімейними зв’язками пов’язані з Україною – ці люди часто відвідують українські заходи.

GU: Якою є російська пропаганда в Лондоні?

Пропаганда тут відчувається дуже сильно і Росія активно працює, щоб просувати свій погляд, культуру та інтереси. Тут багато організацій, які пропагують російський погляд, при чому часто фасад цих організацій – дуже космополітичний та ліберальний. Але якщо пригледітися – перевага надається російському наративу, або під парасольку організації потрапляють і культурні події країн регіону.

Читайте за темою: Народна дипломатія в Єгипті: інтерв’ю з Наталією Валяєвою

З іншого боку, Британія є однією з небагатьох країн, де є протидія пропаганді. У парламенті слабо представлені партії, які відверто симпатизують Росії, як наприклад партія UKIP. І це – засаднича відмінність цієї країни від Франції чи Італії. Нам в цьому сенсі легше, адже в переважної більшості інтелігенції Британії є розуміння політики Росії та анексії Криму. Переконувати британську громадськість в цьому сенсі легше.

Але поруч з цим, є велика любов до російських подій та виставок, все це проводиться на високому рівні та дуже відвідується британцями. Я лише вчора була на виставці, присвяченій російському мистецтву після революції, і там був величезний натовп людей та дуже схвальні відгуки, адже це – дуже якісний продукт і ми були б раді, якби Україна робила настільки якісні речі.

GU: Які українські культурні заходи відбуваються в Лондоні в культурній сфері?

Подій тут – надзвичайно багато. Навіть є портал Ukrainian Events in London, над яким працюють чимало волонтерів та ентузіастів та на якому зібрані всі події, які відбуваються в Лондоні та Британії. І майже кожного дня щось відбувається: виступ скрипаля, показ фільму чи піднімається тема про Україну на дискусії. Але всі ці події є дуже камерними, тобто вони залучають ту аудиторію, що уже цікавиться Україною, і вийти на такий рівень, щоб ми були помітні, щоб були величезні афіші на кожній вулиці – цього немає. Але чи це нам потрібно?

GU: Як ставляться жителі Британії до подій в Україні?

Переважна більшість цим не цікавиться. В контексті Brexit, війни в Сирії інтерес до наших питань – менший і ЗМІ значно менше пишуть про Україну. Та аудиторія, що цікавиться Україною, і надалі продовжує слідкувати за українською тематикою, відвідують заходи, як от виступ Наталії Яресько чи Мустафи Найєма, які останнім часом були організовані Українським інститутом. І це на них має великий вплив, адже часто вони не очікують, що все саме так виглядає, наприклад, що є потужне громадянське суспільство або прогрес в багатьох реформах. Ці нюанси для багатьох британців є незнаними, дуже часто це викликає значний подив.

Фото з заходу Українського інституту в Лондоні
Фото з заходу Українського інституту в Лондоні

GU: Який Ваш погляд на події в Україні?

Мій погляд збігається з тим, що відчувають багато людей. Я дуже часто буваю в Україні. З одного боку, є дуже велике відчуття оптимізму, що ми на щось впливаємо. Я відчуваю себе на своєму місці, рада, що можу зробити щось для України, допомагаю просувати українську культуру та інформувати британське суспільство. Це відчуття залученості до великої справи для мене і для багатьох українців є важливим моментом.

Читайте за темою: Народна дипломатія в Австралії: інтерв’ю з Ольгою Олейніковою

Зараз відбуваються величезні зміни, ті ж реформи в енергетиці та в електронних  закупівлях чи нова поліція. Але є й такі сфери як боротьба з корупцією, яка потребує залучення чималих зусиль, і це – велика проблема наших політичних еліт.

Хочеться вірити, що Україна знайде в собі сили зробити ці зміни, які відбулися за останні три роки, незворотними. І навіть в умовах війни, зміни геополітичної ситуації та того факту, що, можливо, захід уже не підтримуватиме Україну так як раніше, все одно лишається віра, що Україна зможе подолати труднощі і вистояти. І цією думкою, фактично, живеш.

Читати далі

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.