Global Ukraine

Публічна дипломатія в Естонії: інтерв’ю з пані Вірою Коник

19

У 1991 році Анатолій Лютюк з однодумцями зареєстрував Українську греко-католицьку церкву в Естонії. Він же ініціював і здійснив викуп приміщення для церкви і керував процесом її відбудови. У 2000 році Українська греко-католицька церква Матері Божої Троєручиці була освячена митрополитом Любомиром Гузаром. Невдовзі Анатолій Лютюк спроектував та побудував унікальний Центр української культури, який достойно представляє українську культуру та під керуванням пана Анатолія реалізовує багато міжнародних проектів.

tmp_4629-PicsArt_03-18-10.54.52-2134328945

tmp_4629-PicsArt_03-18-10.54.00-1063429023

Загалом в Естонії дуже швидко почало розвиватись демократичне  громадянське суспільство і вже на початку 90-их років було утворене суспільне мовлення. На одному з радіоканалів була заснована передача «Червона калина», яка існує і до тепер. У 2000 році була спроба випускати газету «Струни»  в якій я була одним із редакторів. Однак люди були мало зацікавлені  в такому форматі і газета перестала друкуватись.

З часом українські товариства почали виникати у багатьох містах Естонії, і у 2002 році було створено об’єднання Конгрес українців Естонії, яке на даний момент об’єднує 10 українських організацій по всій країні. Зазначу, що КУЕ входить до Світового Конгресу Українців, а я є членом Ради директорів цієї структури.

Наразі в Естонії створена досить потужна і розгалужена інфраструктура українського національного життя. Є багато колективів, одними із популярніших є український фольклорний ансамбль «Журба» в Таллінні, ансамбль «Калина» у Нарві, «Перелаз» у Кохтла-Ярве. Унікальним явищем став естонсько-український фолк-рок гурт «Свята ватра», який заснував і очолює колишній учасник гурту «Гайдамаки» Руслан Трочинський. Колектив «Свята ватра» є дуже популярним у Естонії. Діє також спортивний клуб «Дніпро»; однойменна футбольна команда бере участь у Футбольному чемпіонаті Естонії та різних турнірах

GU: Пані Віро, розкажіть будь ласка про основні напрями діяльності об’єднання Конгресу українців Естонії?

Звичайно, основним напрямом діяльності є популяризація української культури. Організовуємо концерти, вечори, виставки, фестивалі. У 1998 році був заснований фестиваль української культури «Балтійська трембіта», який об’єднує 3 балтійські країни. В рамках циклу «Видатні українські діячі» проводимо вечори, присвячені українським культурним да історичним постатям. Ведемо активну просвітницьку діяльність; була спроба створити школу, але поки не вдалося реалізувати цю ініціативу. Натомість працює система українських недільних шкіл. Також організовуємо багато заходів та зустрічей, політичних акцій на підтримку України. Велику увагу приділяємо гуманітарній допомозі.

17407938_872226196253932_71065205_o

tmp_4629-PicsArt_03-18-10.55.23-1657326098

Після подій на Майдані у 2014 році у нас було створено дискусійний клуб «Співрозмовник», до участі в якому ми запрошуємо цікавих спікерів і обговорення різних актуальних тем відбувається на достатньо високому рівні

GU: На скільки поширена російська пропаганда в Естонії? Як вона впливає на місцеве населення?

Російської пропаганди багато і вона скрізь. Цьому сприяє близьке сусідство з Росією. Лише відсотків десять російськомовного населення підтримують Україну, решта говорить словами Кисельова. Щодо власне естонців, то тут має місце абсолютна підтримка України. Естонці усвідомлюють можливість щодо повторення української ситуації у своїй країні і чітко розуміють усі ризики з боку Російської Федерації для Естонії. Особливо це гостро відчувають люди старшого віку, які добре пам’ятають часи радянської окупації, усі депортації та виселення.

GU: Які у Вашого товариства відносини з Дипустановами? Чи маєте підтримку та співпрацю?

В нас досить теплі робочі відносини з Посольством. Вони відвідують наші заходи. Звичайно, фінансового сприяння вони не надають, але підтримують усі наші ініціативи.

17407647_872226402920578_1186131944_o

tmp_4629-PicsArt_03-18-10.55.49387161429

Читати за темою: Як у Києві дискутували про досвід країн Балтії та Північної Європи 

 GU:  Які Ваші плани на майбутнє? Які проекти готуєте до реалізації?

Важко сказати, планів багато. Із таких короткострокових, то цього року ми плануємо організувати «Фестиваль української та естонської родини». Думаю, що він буде цікавим, адже буде можливість порівняти українські та естонські традиції, знайти між ними спільні риси. Також плануємо випустити книгу про внесок естонських українців у рух за відновлення незалежності Естонії кінця 80-их – початку 90-их років. Над книгою працюватиме естонський журналіст і політолог українського походження Олег Самородній. Видання книги буде приурочено до пам’ятної дати, адже у 2018 році Естонія відзначатиме 100-чя проголошення незалежності.  Ми завжди велику увагу приділяємо пам’ятним датам в Україні, таким як роковини Голодомору, Чорнобильської трагедії…  Також традиційно  відзначаємо великими концертами  ювілейні дати українських культурних діячів; цього року готуємо вечори Соломії Крушельницької та Миколи Лисенка. Адже мету нашого товариства ми вбачаємо в тому, щоби показати, наскільки різнобічна і багата українська культура, що Україна – це не лише гопак і вареники (хоча їх ніхто не заперечує!). Дуже хотілось, аби цей напрям знайшов підтримку на державному рівні з боку України. GU

 

 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.