Global Ukraine

«Почути і зрозуміти нас зможуть тільки тоді, коли ми плекатимемо свою культуру не тільки вдома, а й за межами країни», – Уляна Деркач

25

GU: Яка історія створення та діяльність на даний час саме української групи? Які пріоритетні напрямки?

USAC – Українська група студентів та докторантів Університету м. Кельна. Інтерес до України та української культури в Німеччині завжди був присутній, а останнім часом особливо зростає. Саме це спонукало нас у 2015 році організувати в Університеті м. Кельну USAC – Групу українських студентів та докторантів. Наш університет є одним з найстаріших у Європі (так зв. старий Університет був заснований у 1388 році) та третій за величиною у Німеччині. Тут хочу повторити слова моєї промови на відкритті USAC: «Шлях кожного українця за межами Батьківщини – не простий, перед ним стоять багато завдань, зокрема, вивчення нової мови, навчання, система якого відрізняється від української, та й праця для забезпечення свого існування у Німеччині. Щоб Німеччина здавалася менш чужою українським студентам і докторантам, та з метою внести свій вклад в інтеграційний процес у німецькому суспільстві, ми вирішили створити USAC – Групу українських студентів, магістрантів та докторантів Університету м. Кельн. Як зазначено у нашому статуті, ми прагнемо підтримати українських абітурієнтів, студентів/аспірантів під час навчання і по завершенню – допомогти їм вийти на ринок праці. Ми також хочемо зробити свій внесок в культурне розмаїття і розповісти німецькому суспільству про нашу країну, тому що кожен українець у Німеччині є одночасно послом своєї країни. Інтеграція – це аж ніяк не вулиця з одностороннім рухом: міжнародний взаємообмін зміцнить наші спільні цінності, забезпечить краще розуміння та взаємодію нашого Європейського співтовариства. USAC є саме такою своєрідною зв’язковою одиницею між українськими і німецькими академічними мультиплікаторами».

tmp_10259-PicsArt_03-31-10.56.07819040727

У 2016 році, ми зорганізували та провели багато чудових, незабутніх заходів. Про деякі хотілося б згадати:

– відкриття USAC на якому нас вітав бургомістр м. Кельн Андреас Вольтер. Відкриття було й справжнім музичним святом, яке забезпечили неперевершені «Шпилясті кобзарі»;

– двічі у нас в гостях були відомі українські письменники Юрій Андрухович та Сергій Жадан. Також нещодавно в Університеті м. Кельн відбулись літературні читання;

tmp_10259-PicsArt_03-31-10.57.39-533244287

tmp_10259-PicsArt_03-31-10.57.59-483521970

USAC мав майстер-курс з малювання писанок, за що завдячуємо молодій німецькій митчині з України Катерині Литвин. Також ми організовували вертеп;

– до Університету м. Кельну за підтримки USAC завітав також український співак, який проживає у Берліні, Марк Гриценко/«Маракеш» в межах свого турне Німеччиною;

USAC організував показ фільму «Спадок нації»;

– також ми були співорганізаторами масштабного заходу у м. Бад Емсі. 140 років тому видано так званий Емський указ про заборону української мови. Проте заборонити мову неможливо, бо вона є частиною живого організму – народу. Допоки існує народ як носій мови, існуватиме й мова. Захід у Бад Емсі зробив наголос на екологію мов світу, їх рівність і однакову значущість для людства. І серед цих мов є і буде завжди й українська. У своїх доповідях на цьому наголосили й запрошені нами відомі австрійський проф. Міхаель Мозер, німецький проф. Ґергард Симон та колишня керівниця відділу «Культурної дипломатії» МЗС України пані Оля Жук. Приємно було вітати гостей з Австрії, України, представників німецько-української спільноти з багатьох земель ФРН, серед яких і заступник Бургомістра м. Бад Емс пан Оскар Фльоек. Звичайно, цей захід не був би таким успішним, якби не українські неперевершені митці: концертні піаністи – Віоліна Петриченко, Кирило Корсуненко, Яромир Боженко, чудова скрипалька Оля Глібович та драматург Павло Ар’є.

Так званий Емський указ передбачав знищення не тільки мови, а самоідентифікації цілої культури. Під час вступного слова на заході, я наголосила, що: «Культура – це прагнення до свободи висвітлення своєї ідентичності, своїх думок, прагнень, надій, радощів і тривог. Рівень багатства культури оцінюється різноманіттям її висловлювань. Постає питання: як вижила українська культура попри численні спроби її приниження, заборон, фольклоризації? Можливо, на це питання можна дати відповідь, якщо ви оглянетесь у залі: що об’єднує нас сьогодні тут? Ми такі різні! Це частково мовна ознака, але нашим значно сильнішим спільним знаменником є прагнення і воля до свободи. І це приводить мене до тези, що українська культура зокрема, як і культура загалом, є висловом людського прагнення до свободи. І саме на цьому ми хочемо сьогодні наголосити і донести тим культурам, які перебувають під тиском чи його чинять. Стремління до свободи не зупинити

tmp_10259-PicsArt_03-31-10.58.46203190840

tmp_10259-PicsArt_03-31-10.56.57-1524109120

У 2017 році зорганізували, зокрема, відеопроект «#СЛОВО Генія світового масштабу» до Дня народження Тараса Шевченка та до Всесвітнього дня поезії. Учасники та друзі USAC, в тому числі українські митці, зокрема Мар’яна Садовська, Павло Ар’є та Єгор Ковальчук, а також працівники Генерального консульства України у м. Дюссельдорфі записали відео декламування особисто вибраних рядків поезії Шевченка.

«#СЛОВО Генія світового масштабу» всі, як і слід це робити, читали мовою оригіналу. Для німецькомовної аудиторії ми долучили німецькі титри, – тексти взяті з архіву Українського Вільного Університету.

Читати за темою: Знайомство з українською громадою в Нюрнберзі 

GU: Якою бачать Україну місцеве населення(студенти) та учасники інших міжнародних груп? Чи мають певну позицію щодо нинішньої ситуації в державі?

Кожен іноземець за кордоном є носієм культури та дипломатом своєї країни. Україна, як і кожна інша країна, пізнається через призму пізнання її народу. Все дуже особисто. Але коли мова йде про світовий порядок та захист демократичних цінностей, то у Німеччині швидше спрацьовує правило: «Amicus Plato, sed magis amica veritas» (Платон мені друг, але істина – дорожча). Німецьке суспільство вміє критично оцінювати ситуацію, не залежно від того, хто «його друг». І це тішить! Та почути і зрозуміти нас зможуть тільки тоді, коли ми плекатимемо свою культуру не тільки вдома, але й поширюватимемо її за межами країни.

GU: А які у Вас наразі пріоритети і плани на майбутні проекти?

Інтеграція, як я вже вище казала, це аж ніяк не вулиця з одностороннім рухом: міжнародний взаємообмін зміцнить наші спільні цінності, забезпечить краще розуміння та взаємодію нашого Європейського співтовариства. Ми прагнемо зробити якнайбільший внесок в культурне розмаїття, розповісти німецькому суспільству про Україну і залишатися завжди актуальною зв’язковою одиницею між українськими і німецькими академічними мультиплікаторами.

У майбутньому ми плануємо не менше зустрічей, вистав, літературних читань, концертів і дуже сподіваємося на подальшу співпрацю з усіма давніми та новими USAC-друзями. GU

 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.