Школа імені Богдана Осадчука: Україна та Польща — пошук шляхів до примирення

77

Третя польсько-німецько-українська школа імені Богдана Осадчука минулого тижня відбулася у Вроцлаві та Войновіце (Польща), залучивши 15 учасників з трьох країн до обговорення майбутнього Європи. Організаторами були Колегія Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського та Німецький культурний форум Східної Європи. Учасники школи мали можливість послухати цікаві лекції, які стосувалися викликів сьогодення, зокрема таких як Brexit, вибори у США, зростання Росії та перспективи трансатлантичного майбутнього, а також взяти участь у воркшопах та практичних заняттях щодо можливого європейського майбутнього. А підсумком навчання мав стати маніфест про те, якою повинна бути Європа.

Одну з лекцій для учасників школи, яка стосувалася сучасних польсько-українських взаємин, провів Максим Кияк, співзасновник мережі Global Ukrainians. Експерт розповів про основні події та кроки, які здійснила як польська, так і українська сторона для примирення.

hggy

Художня лялька

Футболка

Подарунковий набір «Святкова зустріч»

Читайте за темою: Україна цікава світові і має майбутнє

Польські політики традиційно виступають за збереження санкцій проти Росії та безвізовий режим для України, важливість євроінтеграції Києва. Польща була першою країною, яка визнала незалежність України, а її народ підтримував і продовжує підтримувати українців. Президент Анджей Дуда був єдиним президентом з країн Західної Європи, який відвідав святкування 25-тиріччя Незалежності України.

Спільна декларація президентів Польщі та України у 2003 році частково допомогла покращити ситуацію щодо розуміння спільного проблемного історичного минулого, проте певні стереотипи все ж залишалися.

На початку червня, напередодні 73-х роковин Волинської трагедії, українські президенти, релігійні лідери, інтелігенція надіслали до Польщі листа щодо прощення та примирення. А вже 4 липня українці отримали лист у відповідь від польської сторони, який починався зі слів «Брати українці!».

Спільна декларація президентів обох країн, прийнята 24 серпня 2016 року, зробила вагомий внесок у спільний діалог, а польський очільник Анджей Дуда до закінчення 2016 року пообіцяв здійснити конкретні кроки щодо проблемних сторінок спільної історії.

Читайте за темою: Балтійський шлях: через терни до Варшави

Політика та історія мають бути розрізнені, переконаний Максим Кияк. Але примирення можна досягти шляхом академічних та професійних обмінів, спільного відновлення історичних пам’ятників та будівель, організації фотовиставок, залучення діаспори.

Після лекційної частини учасники школи взяли участь в грі-симуляції щодо українсько-польських відносин із «прес-конференцією» та «офіційними переговорами», у якій були присутні три команди – «Україна», «Польща» (серед яких – президент, прем’єр-міністр, міністр культури, міністр оборони) та «Медіа».

hggy1

Читайте за темою:  Ризька конференція: про Україну говорять значно менше

В рамках гри відбулися і переговори між Польщею та Україною, і обговорення складних питань двосторонніх відносин, а учасники пропонували різні точки дотику, які б допомогли налагодити діалог. Наприклад, спільні зйомки фільму на історичну тематику, стипендії для перекладачів, спільні музичні фестивалі, розвиток туристичних галузей, заохочення туристів з обох країн, тур спільного польсько-українського оркестру. Цікавим було те, що президентами з обох груп виявились поляки, хоча команда «Україна» почала з позитивних моментів, зокрема схвального відгуку про УПА, а «Польща» відразу перейшла до болючих точок, переважно історичних.

hggy2

Наприкінці колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн виступив суддею, зазначивши про важливість примирення, але перемогло все ж «Людство». GU

Фото: Анна Зубко

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.