Global Ukraine

Як бути українським студентом у Німеччині

27

Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News

Тисячі українських студентів щороку залишають Україну заради навчання за кордоном і цей процес набирає все більшого масштабу.

За даними статистичного звіту експерта Аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного щодо кількості українських студентів, які навчаються у закордонних університетах на денній формі навчання (охоплює 34 країни світу), у 2015 навчальному році за кордоном навчалися  53 тисячі громадян України.

Серед найбільш бажаних для навчання країн для українських студентів були і є: Польща, Німеччина, Росія, Канада, Чехія, Італія, США, Іспанія, Франція, Австралія, Великобританія

Щоб більше дізнатися, що спонукає українських студентів виїжджати за кордон, які перспективи вони бачать у отриманні освіти поза межами України та чи мають у планах повернутися назад в Україну, редакція Global Ukraine News продовжує знайомити читачів з історіями українських студентів, які навчаються в різних країнах світу.

Сьогодні ми знайомимось із історією української студентки PhD, Людмили Чепиги, яка поділилась свої досвідом навчання у Німеччині.

GU: Людмило, розкажіть будь ласка про себе? Як ви опинилися у Німеччині?

15281891_810149965794889_1788905697_n

Я родом із с. Мигове Чернівецької області. Закінчила хімічний факультет  Чернівецького національного університету. Отримавши диплом я вирішила продовжити науковий напрямок і поступила до аспірантури в Інститут Проблем Матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАНУ, у Києві. А згодом, по завершенні 3-х річної програми української аспірантури мої друзі запитали мене про плани на майбутнє і чи не маю я бажання продовжити наукову діяльність за кордоном. В той час я не уявляла, що аби поїхати на навчання закордон достатньо особистого бажання та наполегливості. Тож із добрим десятком думок у голові і з не зрозумілим страхом я таки відправила на розгляд свої документи. І через деякий час отримала запрошення на співбесіду.

GU: Як відбулось адаптування в іншій країні? Що давалося найскладніше?

Спочатку було дуже страшно: іноземна мова, нова робота, незнайомі люди. Ніби нічого особливого, але на все потрібен час. Перші місяці напевно були найважчими, я навіть хотіла повернутися в  Україну, проте мене дуже підтримали друзі, які радили зачекати з таким рішенням. І згодом це питання відпало само собою. В мене зав”язалось нове коло спілкування, мова стала зрозумілою, а робота дуже цікавою.

15300630_810149802461572_1510545365_n

15240201_810150025794883_1782544060_n

GU: Де і на якій спеціальності Ви навчаєтесь? Як поступають в аспірантуру у Німеччині? Яка її тривалість?

 В Україні я отримала диплом магістра з хімії. Тому для того, щоб поступити на  технічний факультет університету  Friedrich-Alexander-University Erlangen – Nuremberg — Institute of Materials for Electronics and Energy Technology (i-MEET), мені потрібно було скласти іспит з метеріалознавства.

Читати за темою: Як бути українським студентом в Італії?

Перший і найважливіший крок – знайти наукового керівника. Для цього потрібен розширений пошук університетів і відповідно наукових груп, які займаються  цікавою для вас темою і почати відправляти свої резюме. Коли ви знайшли професора, якого зацікавила ваша освіта і бажання працювати, починається досить бюрократична робота з документами – це переклад і підтвердження українських дипломів і зачислення вас у PhD студенти до відповідного університету. Тривалість навчання 3-4 роки.

GU: Які можливості фінансування роботи над дисертацією?

Фінансування відбувається за рахунок стипендії або контракту, який надається відділом де ти працюєш.

GU: Як проходить співпраця з вашим науковим керівником/ з центром наукових досліджень до якого ви прикріплені? Яка тема Вашої PhD?

Науковий керівник – це людина яка завжди допоможе, підкаже і головне направить у правильне русло. Дуже важлива також робота у групах. Іноді, зосереджуючись над якоюсь проблемою тобі потрібен свіжий погляд і тут на допомогу приходять колеги. Тема моєї дисертаціїРозробка нових люмінофорів для високотемпературної термометрії”. Фосфор термометрія – це оптичний метод для вимірювання температури поверхонь. Деякі характеристики випромінюваного світла змінюється з температурою, включаючи яскравість, колір і тривалість післясвітіння. Названі вище характеристики найбільш частіше використовуються для вимірювання температури.

                                                                                                                                                       Читати далі 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.