Global Ukraine

Неповторне українське гончарство від полтавського гончара Славка Одарченка

142

Автор: Альона Москалу, редактор Global Ukraine News

Кожен народ, кожна держава має свої національні особливості, які формувалися протягом десятків, сотень і навіть тисяч років. Україна не є винятком. За довгі роки на її території сформувалось безліч різноманітних народних промислів, що стали невід’ємною складовою української культури та увібрали в себе риси, притаманні окремим етнографічним регіонам країни. З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів. Одним з найцікавіших видів народного промислу України є українське гончарство.

Гончарство — виготовлення з гончарної глини різноманітних виробів, зокрема, посуду, кахлів, іграшок, тощо. Це досить стародавнє ремесло виникло в епоху неоліту, а згодом стало різновидом народного мистецтва.  Гончарство існувало там, де були придатні для цього глини. Добуту глину очищали від механічних домішок, потім місили, виготовляли з неї вироби, підсушували їх і випалювали. Спочатку вироби ліпили вручну і випалювали на відкритих вогнищах або у звичайних печах. З винайденням гончарного кола гончарство стало окремим ремеслом. Чарівного ефекту гончарним виробам надавали керамічні фарби, виготовлені з кольорової глини (ангоби), а також прозорі та декоративні поливи (глазурі).

Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. З огляду на величезні родовища глин і майже повсюдне поширення гончарства,  Україну нерідко величають гончарною країною. Гончарні вироби на території України, що належали ще до трипільської культури, вже визначалися вишуканістю форм, цікавою оздобленістю. Для українських гончарних виробів завжди були характерні: глибока традиційність, пластична виразність, народна декоративність і простота, яка надає самобутньому мистецтву національного колориту. Гончарний промисел ніби сфокусував найкращі риси українського народу такі, як любов до праці, високі моральні якості, відчуття краси й гармонії, вміння прикрасити своє існування і зробити побут зручним та водночас естетично довершеним.

Серед найважливіших гончарських регіонів, визначальними для розвитку українського гончарства є Сокальщина, західне Поділля, східне Поділля, Полтавщина, Полісся, Підляшшя, Чернігівщина, Київщина, Слобожанщина, Буковина й Закарпаття. Основними різновидами виробів гончарів з цих місцевостей є різноманітні типи посуду (горщики, гладущики, глечики, миски, дзбанки, куманці, баклаги, барильця), декоративний посуд скульптурного характеру (баранці, леви, коники, півники), різні іграшки (півники, коники, баранчики, свищики та ін.), тощо.

На сьогодні  загальновизнаною столицею українського гончарства є село Опішня, Полтавської області. Уже кілька століть Опішню називають  меккою гончарства в Україні, адже споконвіку у селищі займалися гончарним промислом. Місцеві мешканці кажуть, що саме тутешні майстри придумали глиняних баранців та свистунців.

Опішнянські керамічні миски, кухлі, горщики, глечики, макітри, куманці та барильця віддавна славилися в усьому світі. На межі ХІХ та ХХ століть гончарною справою у селищі займалися близько тисячі родин. Нині ж гончарство – приватна родинна справа.

Сьогодні в Опішному діє Національний музей-заповідник українського гончарства. До його складу входять три меморіальні музеї-садиби опішнянських гончарів та колекціонерів. Величезна колекція виробів із глини зібрана із різних куточків України. Унікальні садово-паркові, монументальні скульптури таких великих розмірів більше ніде в Україні не зустрічаються. Також щороку наприкінці червня проходить вже традиційний тиждень національного гончарського мистецтва в Опішні «Здвиг», який спрямовано на пізнання традицій і досягнень гончарної культури, розвиток сучасного гончарства, популяризацію мистецтва кераміки в Україні.

Про те, як народжуються справжні витвори мистецтва гончарства, проект Global Ukraine News мав можливість поспілкуватися з одним із яскравих представників гончарського ремесла Полтавщини Славком Одарченком.

nnd119
Фото: Славко Одарченко

GU: Розкажіть, будь ласка, про себе. Звідки Ви, де навчалися?

Я народився в Україні, в Полтавській області, не так далеко від Опішні, що, можливо, і вплинуло на формування мого світогляду та подальшого вибору творчого напряму в житті. В школі одним з найцікавіших предметів для мене був урок малювання. Після закінчення школи вступив до Полтавського Національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, на архітектурний факультет, кафедру образотворчого та декоративно-вжиткового мистецтва.

Читати за темою:  Решетилівські гобелени від Ольги Пілюгіної – диво народного мистецтва України

GU: Як відкрили для себе саме цей вид мистецтва?

Кажуть, що на початку життя людина схожа на чистий лист паперу, і що в перші роки «зобразити» на ньому, які «фарби» використати – те, в основному,  і буде визначати напрям її життя в подальшому. Мені пощастило зростати в оточенні природи, чистого повітря, струмків і водойм. Бачити, як бабуся готувала в печі і подавала до столу обід в глиняних горщиках, таких, які я згодом навчився робити. І тепер, можливо, вже інша дитина, дивлячись, як готуються ці страви, відчуваючи їх неповторний смак, колись також зробить свій вибір в житті і продовжить цю давню традицію – гончарство.

nnd120
Фото: гончарні вироби від Славка Одарченка
nnd121
Фото: Баклага козацька, автор Славко Одарченко




Читати далі

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.