Global Ukraine

Віктор Трепак: «Я передав до НАБУ докази тотальної корумпованості влади»

49

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто, але нічого не доведено» — саме так можна визначити стан справ, пов’язаних з викриттям верхівки Партії регіонів, що створила і накинула на країну сіть корупції, у якій заплуталися не тільки колишні, але й багато нинішніх «комах». Здавалося б — усі сліди затоптано, кінці у воду кинуто, зняття загроз оплачено. Та ні. Великі афери залишають масштабні сліди.

У листопаді минулого року DT.UA опублікувало досить резонансне інтерв’ю з першим заступником голови — начальником Головного управління «К» СБУ генералом Віктором Трепаком. Приводом стало подання ним рапорту Президентові про звільнення з посади у зв’язку з неможливістю виконувати «визначені законом завдання з протидії корупції та організованій злочинності через перебування на посаді Генерального прокурора України Шокіна В.М.». Він пішов на такий крок, коли зрозумів, що у його конфлікті з генпрокурором у справі «діамантових прокурорів» Президент однозначно став на бік Шокіна — свого давнього і близького приятеля.

Лише через півроку президент задовольнив рапорт В.Трепака і видав указ про його звільнення з посади першого заступника голови СБУ — начальника главку «К». Примітно, що це було зроблено 14 квітня ц.р., саме в день, коли парламент призначав новий склад уряду і увага суспільства була прикута до цієї події.

«Дзеркало тижня» має підтвердження, що в п’ятницю, 27 травня, генерал СБУ передав усі наявні в нього матеріали до НАБУ.

Вікторе Миколайовичу, давайте спочатку з’ясуємо Ваш статус після звільнення з посади першого заступника голови СБУ. Ви зараз обіймаєте якусь посаду в СБУ?

Після президентського указу про моє звільнення із зазначеної посади я перебуваю в розпорядженні голови СБУ. Наразі мною подано рапорт про звільнення з органів СБУ. А до вас я прийшов як громадянин, до котрого потрапили матеріали, що вказують на вчинення особливо тяжких корупційних злочинів службовими особами найвищого рівня, і які я передаю до компетентного державного органу — Національного антикорупційного бюро України. Але скажу відразу, що в інтересах майбутнього слідства не називатиму жодного прізвища, жодного конкретного факту, про які йдеться в цих матеріалах. Однак навіть того, що скажу, буде достатньо, аби скласти чітке уявлення про масштабність і небезпечність злочинної діяльності, про яку йдеться в цих матеріалах. Конкретика з’явиться у процесі реалізації цих матеріалів НАБУ.

Тоді хоч у загальних рисах опишіть, що це за матеріали і про що вони свідчать.

Це — великий масив документів, які підтверджують тотальну корумпованість влади. Значна частина цих матеріалів — «амбарна книга» корупційних виплат, які систематично здійснювалися за рахунок «общака», «чорної каси» Партії регіонів. Уперше в поле зору правоохоронних органів потрапляє масив матеріалів, які стосуються не одного чи кількох злочинів, а системної багаторічної корупційної діяльності організованої структури, яка діяла на базі відомої політичної партії і ставила за мету незаконне захоплення влади та її протиправне використання. А головне — досягла цієї мети! Йдеться про корупційну діяльність найнебезпечнішого виду — політичну корупцію з сотнями (наголошую — сотнями!) суб’єктів, у т.ч. десятками посадовців найвищого рівня. Причому у більшості випадків матеріали містять предметну інформацію про те, ким, коли і який злочин було вчинено. До того ж, що взагалі унікально, вони дають можливість цілісно бачити загальну картину злочинної діяльності — з її організаторами, виконавцями, посередниками, засобами здійснення, результатами. Матеріали розкривають процес загнивання влади, вказуючи, що як засіб приходу до влади (це стосується передусім найвищого рівня) використовувався підкуп, характерною рисою перебування при владі була — продажність, метою владарювання — протиправне збагачення.

Коли Ви говорите про мету незаконного захоплення влади і досягнення цієї мети, то, судячи з усього, маєте на увазі прихід до влади Віктора Януковича?

Крім усього іншого, ці документи докладно розкривають механізм приходу Януковича до влади. На їх підставі можна довести, що Янукович прийшов до влади незаконно і не був легітимним президентом України. По суті, у 2010 р. повторилася ситуація другого туру президентських виборів 2004 р., коли на підставі сфальсифікованих результатів виборів голова ЦВК Ківалов оголосив Януковича президентом. Просто якщо у 2004 р. ті, хто вів Януковича до влади, діяли грубо й нахабно, то у 2010 р. ставку було зроблено на більш витончені і приховані методи фальсифікації. Крім того, з документів простежується, що приходу Януковича до влади підіграв чинний на той час гарант.

Ви кажете про багаторічну діяльність злочинної організації, яка корумпувала державну владу і зрештою сама стала владою. «Багаторічна діяльність» — це скільки?

Йдеться про досить тривалий період, який охоплює правління державою кількома президентами, складами уряду та парламенту. Він охоплює низку виборів — президентських, парламентських, місцевих. Матеріали свідчать, що змінювалися президенти, уряди, парламенти, а державна влада по суті залишалася незмінною — наскрізь корумпованою. Незмінними залишалися й основні способи здобуття влади — підкуп, обман, фальсифікації, залякування. Взяти для прикладу парламентські вибори 2007-го та 2012-го років. Вони відбувалися за різних президентів і різних суспільно-політичних ситуацій, але за методами проведення мало чим різнилися. Хіба що концентрацією корупційних та маніпулятивних засобів. За наявною інформацією, вказана злочинна організація на хабарі та інші підкупи витратила близько 2 млрд дол. Хабарі на суму 500 тис. дол. чи мільйон доларів були мало не нормою. Часто вони сягали 5, 8 і навіть 20 млн дол. Зауважте, готівкою!

До Вашого застереження щодо неможливості називати прізвища осіб, які фігурують у матеріалах, можна поставитись із розумінням. Але хоча б у загальних рисах їх якось можна позначити, щоб зрозуміти сферу їхньої діяльності, обсяг повноважень?

Серед фігурантів цих матеріалів — посадові особи найвищого рівня (ті, кого називають керівництвом держави), міністри та керівники відомств, народні депутати, відомі політики, громадські діячі, представники міжнародних організацій, судді, у т.ч. найвищих судових інстанцій. Отримувачами хабарів були представники багатьох політичних партій — як провладних, так і опозиційних. Про «калібр» посадовців нижчого рівня — я навіть не кажу. Багато їх сьогодні перебувають на високих державних посадах, керують відомствами, впливають на формування та реалізацію державної політики, контролюють провідні ЗМІ, ведуть активну політичну і громадську діяльність, заправляють економікою держави.

Наскільки можна зрозуміти зі сказаного Вами, ці матеріали переважно стосуються періоду правління Януковича і не торкаються нинішньої влади. Тобто йдеться про минуле, яке вже змінила Революція Гідності і яке «ворушити» треба в основному задля торжества справедливості — розплати за скоєне представниками попереднього політичного режиму?

В українській політичній корупції ніщо не береться «нізвідки» і, на жаль, нікуди не зникає. Ці матеріали сьогодні надактуальні. На них не можна дивитися лише як на підставу кримінальної відповідальності певних корупціонерів. Їх юридичне значення дуже важливе, але не менш важлива і політична відповідальність цих осіб — якнайшвидше усунення від влади.

 Як я вже сказав, матеріали стосуються злочинної організації, яка масштабно й системно корумпувала владу. Вони проливають світло на весь спектр суспільно-політичних процесів у нашій країні, показують справжнє обличчя багатьох відомих представників так званої політичної еліти. Вони дозволяють краще зрозуміти сутність подій, які відбуваються і сьогодні, мотиви прийняття державних рішень, справжню роль цілої низки офіційних політиків та «сірих кардиналів». Вони дають чіткі відповіді на питання, які з моменту приходу нової влади у 2014 р. турбують українське суспільство та міжнародну спільноту. Революція Гідності не викреслила минуле. Безперечно, у владі багато що змінилося, причому змінилося істотно. Тим часом багато що залишилося незмінним, причому з того, що мало змінитися обов’язково, і змінитися кардинально.

На сьогодні незруйнованим залишається фундамент корупції, яка в часи Януковича сягнула свого апогею. Не покарані головні корупціонери. Понад те, багато їх глибоко інтегровані в нинішню владу. Значною мірою збережено принципи реалізації влади. Відновлено й запущено в роботу тіньові схеми в економіці, у банківській сфері, на митниці. Відновлено інститут «смотрящих». Таким чином, корупційний режим нікуди не зник..

Реальність свідчить, що публічне таврування представників режиму Януковича відбувається про людське око. Насправді ж нинішня влада тісно пов’язана з попередньою?

Такий зв’язок видається очевидним, і розірвати його до сьогодні не вдалося. Треба розуміти, що він зумовлений низкою фундаментальних чинників: однаковим підходом до влади як засобу збагачення; спільністю бізнесу багатьох колишніх і нинішніх можновладців, політичними проектами, в яких вони разом брали участь або навіть засновниками яких вони були.

Пригадуєте, як у січні—лютому 2014 р. на Банкову на зустрічі з Януковичем ходили відомі політичні діячі, які начебто представляли Майдан? Багато хто тоді висловлював незадоволення з приводу перемовин із диктатором, на яких перемовники від Майдану віталися за руку з Януковичем. Матеріали, які передаються мною до НАБУ, дозволяють з іншого боку подивитися на ці зустрічі, у т.ч. зрозуміти їх справжні рушійні сили та «режисерів». А якщо до цього додати інформацію про неофіційні зустрічі з диктатором, то взагалі проясниться ще багато що.

Таким зв’язком пояснюється і відсутність значимих результатів у розслідуванні злочинів режиму Януковича. Новий генпрокурор Луценко вже встиг заявити, що наразі в ГПУ немає жодної готової справи проти чиновників Януковича.

Ці злочини умовно треба розділити на три групи. Першу становлять корупційні злочини, пов’язані з мільярдним розкраданням державного бюджету, контрабандою, «віджиманням» бізнесу, банківськими оборудками, відмиванням брудних коштів, великими хабарами тощо. Друга група — справи про узурпацію влади Януковичем. Третя група — справи про злочини проти Майдану. Ними з кінця 2014 р. в основному займається управління спецрозслідувань ГПУ, яке очолює Сергій Горбатюк. Частину їх уже спрямовано до суду. Матеріали, які передаються до НАБУ, дозволяють глибше усвідомити роль силових структур у становленні та існуванні режиму Януковича.

Чому, на вашу думку, ці матеріали з’явилися саме тепер? І як вони потрапили до Вас, та й, зрештою, чому саме до Вас?

Точну відповідь на ці запитання може дати лише той, хто володів цими матеріалами. Причини можуть бути дуже різні, але я не хочу з цього приводу робити якихось припущень. Бо не це важливо. Важливо, що ці матеріали збереглися і що вони стають надбанням компетентних державних органів. Це дає можливість розпочати офіційну перевірку інформації, яка в них міститься, проведення розслідування щодо кожного факту, в якому вбачаються ознаки злочину, з’ясування всіх обставин, які пов’язані з зазначеними фактами.

А Ви впевнені, що ці матеріали оригінальні? Чи не виявиться згодом, що вони є якісними копіями або, понад те, спеціально виготовлені для чиєїсь дискредитації?

У тому, що ці матеріали є оригінальні, в мене немає жодних сумнівів. По-перше, на їх оригінальності наголошує джерело, з якого я отримав ці матеріали. По-друге, ретельний візуальний огляд дозволяє зробити однозначний висновок — це оригінали. По-третє, до такого ж висновку дійшов експерт, якому на дослідження я дав частину документів. По-четверте, це випливає зі змісту самих матеріалів: підробити таку кількість документів різних видів, які стосуються тисяч подій і фактів, — просто нереально. Крім того, «накладаючи» на ці матеріали інформацію, якою володію за родом своєї роботи в СБУ, я бачу, що вона загалом «лягає» у зміст цих матеріалів. Правдивість відображених у цих матеріалах подій елементарно встановлюється оперативним і слідчим шляхом — за фактичними обставинами, особами, датами, відповідними рішеннями та документами, зрештою — свідками цих подій. Тим більше що серед цих матеріалів є банківські та інші документи з оригінальними печатками, підписами, іншими реквізитами.

Якби ці матеріали потрапили до вас раніше — коли Ви обіймали посаду першого заступника голови СБУ, як би Ви з ними працювали?

Знаєте, я заглибився в ці матеріали, відчув їх сутність і добре розумію, як і з ким треба працювати за ними — з чого і з кого почати, що і як відпрацьовувати оперативним шляхом, а що — слідчим. Як убезпечити витік інформації, захиститися від різних впливів та тиску.

Щоб ефективно займатися розслідуванням цих матеріалів, недостатньо мати належну професійну підготовку. Потрібні мужність, уміння тримати удар і відстоювати позицію. І чесність — бо спокуси будуть неймовірні. Ця справа дуже небезпечна для тих, хто нею займатиметься.

Ви вважаєте, що НАБУ під силу розслідування такої справи?

Вибирати тут не доводиться. Відповідно до КПК, злочини, ознаки яких вбачаються в матеріалах, є підслідністю саме НАБУ. Адже йдеться про одержання або надання неправомірної винагороди (хабара), вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, в особливо великих розмірах. Це — статті 368 та 369 КК України. Розслідування вочевидь виведе на інші злочини, які також підслідні НАБУ.

Водночас розслідування цих матеріалів стане своєрідним тестом для НАБУ: або воно справді буде потужним антикорупційним органом, або, як і інші правоохоронні структури, перетвориться у ручний політичний засіб. Багато залежатиме від особистої позиції керівника НАБУ Артема Ситника. Сподіваюся, він достойно виконає цю місію. Принагідно хочу сказати, що повністю підтримую директора НАБУ у прагненні отримати право на самостійне проведення всіх оперативно-технічних заходів.

Чи можна припустити, що ці матеріали таки з’являться у ЗМІ?

Цього виключати не можна. Якщо є оригінали, то можуть існувати і їх копії. Хоча, як я вже казав, на нинішньому етапі їх оприлюднення вкрай небажане. Не можна виключати й існування інших матеріалів про елітну політичну корупцію.

Коли і за якими ознаками, на Вашу думку, можна буде зрозуміти, чи серйозно НАБУ взялося за справу?

На мою думку, низка епізодів, інформація про які міститься в цих матеріалах, може бути розслідувана дуже швидко — за кілька місяців. За багатьма доведеться попрацювати більше. На викриття всього механізму цієї корупційної діяльності можуть піти й роки, бо нею була охоплена практично вся система влади — і по горизонталі, і по вертикалі.

 

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.