Українці стали ближчими до Європейського Союзу

68

Джерело: Nowa Europa Wschodnia
Автор: Анджей Шептицький
Переклад: Ірина Майданська, «Євромайдан-Варшава»

Європейська Комісія запропонувала 20.04.2016 Європейському Парламенту і Раді скасувати візи для зони Шенген для громадян України. Українцям, від моменту отримання незалежності у 1991 році, необхідна була віза для перетину кордону країн Євросоюзу (Польща впровадила візи у 2003 році, а чотири роки пізніше прийняла більш суворі стандарти Шенген щодо їхнього видання).

Довгий бій

Гаррі Поттер і В’язень Азкабану. Велике ілюстроване видання

Набір намисто і сережки темносинього кольору

Серія скульптур «Дерево Життя»

Після «Помаранчевої революції» Україна односторонньо скасувала візи для громадян держав, які входять до Євросоюзу, але вчинок цей не зустрівся з аналогічною реакцією ЄС. У 2007 році, щоправда, було підписано Угоду про лібералізацію візового режиму. Чотири роки потому Україна і Євросоюз прийняли План дій щодо лібералізації візового режиму ЄС для України. Його імплементація київською стороною (як, наприклад, запровадження біометричних паспортів) дали свої плоди у вигляді пропозиції Комісії вiд 20.04.2016. Останнє слово все ж залишається за законодавчими органами ЄС – Радою і Парламентом.

Перспектива скасування обов’язкових віз роками посідає перше місце серед постулатів, які Україна та її  європейські товариші скеровують до ЄС. Реалізація цього постулату – це не тільки інтерес зі сторони еліти, яка керує над Дніпром. Це – прагнення десятків тисяч звичайних українців, які – говорячи простою мовою – «хочуть Шенген», щоб легше могти приїжджати до країн ЄС як туристи, студенти та, перш за все, працівники.

У 2015 році Євростат (статистична організація Європейської Комісії – ред.) підрахував, що у країнах ЄС оселилося близько 600 тисяч мігрантів з України. Впевнений, що це – занижені дані. По-перше, міграція українців дуже часто – особливо у ситуації з Польщею – нестабільна (цикли: 3 місяці – в іншій країні, 3 місяці – вдома). По-друге, статистика Євростату базувалась на даних, отриманих від 20 країн-членів. По-третє, кількість українських мігрантів збільшилась у результаті початку війни з Росією у 2014 році. У Польщі кількість українців, які працюють, налічує 350-500 тисяч. Отже, щороку видаємо понад 800 тисяч віз (але не кожен українець, який приїжджає до Польщі, залишається тут назавжди). Станом на сьогодні, багаточисельні групи мігрантів у країнах ЄС – фінансова підтримка для української економіки.  У 2015 році, згідно з офіційними даними Національного Банку України, більшість приватних переказів з держав ЄС становили щонайменше 1,5 мільярди доларів (що становить близько 1 % ВВП).

Ще не право

(…) Пропозиція Європейської Комісії – приємна несподіванка. Хоча Комісія ще у грудні 2015 року повідомила, що має намір подати заяву до Ради і Парламенту. Тим не менше, ще кілька тижнів тому не було зрозуміло, як виглядатиме ситуація.

З однієї сторони, під час впровадження Плану дій в Україні виникли деякі проблеми. Випробуванням став непідконтрольний Києву кордон між так званими ДНР і ЛНР та Росією, а також міграційний ризик, який пов’язаний з війною на Донбасі. Україна частково впоралась з цією проблемою, встановлюючи контроль на кордоні між окупованими територіями і іншими частинами країни. Найважчими виявились вимоги ЄС щодо змін у трудовому кодексі, які забороняли дискримінацію працівників з огляду на їх сексуальну орієнтацію. На початку листопада 2015 року Верховна Рада відхилила запропоновані поправки, щоправда, за декілька днів виправила свою помилку.

З другої сторони, Європейський Союз впродовж року намагався вирішити власну міграційну кризу та хвилю ісламського тероризму. У таких умовах могла народитись спокуса закрити союзні кордони для іноземців.

Заява Європейської Комісії – важливий сигнал для України, її влади та суспільства. Свідчення того, що ЄС підтримуватиме Україну і надалі як у внутрішній (реформи), так і міжнародній (війна з Росією) площині. Варто підкреслити, що пропозиція скасувати візи для українців з’явилась раніше, ніж для росіян. Кінець візового режиму може, так чи інакше, покращити позитивний образ ЄС в очах українського суспільства. Росія втрачає «туз у рукаві», яким досі впливала на українців – тепер не тільки вона (Росія – ред.) матиме статус «безвізового» ринку праці.

Маємо надію, що українці, які подорожуватимуть країнами ЄС, сприятимуть модернізації України. Громадяни, які відвідуватимуть держави Європейського Союзу, приноситимуть «європейські стандарти» на рідний ґрунт.

Для Польщі згадана вище пропозиція – особливо важлива, з огляду на кількість українців, які проживають у країні. Скасування віз полегшить двосторонній контакт, а також вирішить проблеми, з якими борються польські консульства в Україні – зникнуть безкінечні черги та випадки корупції. Все ж сподіваюсь, що запровадження безвізового руху для українців не буде для національних правих сил – агресивних щодо мігрантів та проросійських у своїх поглядах – черговим аргументом проти українців у Польщі. Беручи до уваги сьогоднішню демографічну ситуацію, Польща потребує мігрантів. Звичайно, що краще, аби були це близькі культурою і мовою українці.

Найважливішим все ж є щось інше. Варто пам’ятати – не випадково декілька разів було про це згадано – що маємо справу з законодавчою пропозицією, а не «правом». Історія стосунків Україна-Євросоюз пристосувала нас до непередбачуваних сюжетів. До таких можемо зарахувати хоча б відмову Віктора Януковича підписувати Угоду про Асоціацію чи референдум у Нідерландах, присвячений українському питанню. Ні прихильники закритого для «чужих» Євросоюзу, ні фанати Володимира Путіна не сплять і вoни можуть докласти зусиль до того, щоб скасування віз для українців ніколи не настало.

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.