Народний герой Китаю з Черкащини

99

Джерело: Міжнародне радіо Китаю
Автор: Михайло Іжик

В парку Сішань китайського міста Ванчжоу знаходиться могила Григорія Якимовича Кулішенка – українця, який, незважаючи на шалену популярність в Піднебесній, майже невідомий широкому загалу на своїй Батьківщині.

05f49b36e47244c0b0c41f52abea4425

Подарунковий набір «Святкова зустріч»

Сукня довга пряма “Геометрія”

Гаррі Поттер і В’язень Азкабану. Велике ілюстроване видання

Народився Григорій Кулішенко в селянській сім’ї на Черкащині.

Працювати почав робітником на цукровому заводі в місті Яготин. В 1934 закінчив військове авіаційне училище. Брав участь у військових випробуваннях бомбардувальників дальньої дії конструкції Ілюшина під назвою «ДБ-3» (льотчики любовно називали їх «Даша»).

У 1938 р., через рік після початку японської агресії в Китаї, Кулішенко у складі зведеної групи радянських льотчиків-добровольців прибув до Китаю для  боротьби з японськими агресорами. Кулішенко командував групою радянських льотчиків, яких китайці за мужність називали «повітряними драконами».

«Я сприймаю страждання китайського народу як страждання своєї Батьківщини, кожен раз, коли я бачу будівлі, зруйновані японськими бомбами і натовп біженців, мені стає важко на душі. Ми повинні змусити ворога заплатити за це подвійну ціну», – так висловив він свої почуття в той буремний час.

Аеродром «Тайпінси» в місті Ченду був місцем, де базувалася льотна група, яку очолював Кулішенко. Після приїзду в Китай, він і його бойові побратими проводили тут підготовку китайських льотчиків. Вони докладно розповіли їм про можливості далекого бомбардувальника, особливості та методи керування бойовою машиною. Щоб виправити окремі помилки і вади в льотних навичках курсантів, Кулішенко багаторазово повторював у повітрі потрібні елементи. Всією душею любив свою справу і був дуже заповзятим. Іноді, щоб усунути неточність в куті заходження на посадку, він по три-чотири рази виконував політ з курсантами, до тих пір, поки вони твердо не засвоювали необхідні навички.

Саме Кулішенко керував знаменитим нальотом на аеропорт Ханькоу 3 жовтня 1939 р., коли японці втратили 64 літаки, 130 військових загиблими (включаючи 7 вищих офіцерів) і 300 пораненими, у тому числі важке поранення отримав генерал-майор, командувач місцевого японського гарнізону. Добірні японські ескадрилії «Повітряні самураї» та «Чотири козиря в повітрі» були повністю знищені.

Тоді японські ВПС зазнали найбільшої з початку війни втрати.

14 жовтня 1939 р. очолювана Кулішенком бомбардувальна ескадрилія завдала потужного удару по аеродрому в окупованому Ухані (провінція Хубей, Центральний Китай). В результаті бомбардування було знищено і поранено понад 300 японських солдатів і офіцерів.

Коли радянські бомбардувальники, лягли на зворотній курс, їх несподівано атакували понад 20 японських винищувачів. Кулішенко спокійно віддав наказ своїй ескадрилії атакувати ворога. В цьому повітряному бою було збито 6 літаків противника. Але головний літак Кулішенка був виявлений ворогом, і на нього накинулися відразу три японські винищувачі. Бойову машину Кулішенка пошкодили, а сам він отримав поранення. Лівий двигун було повністю розбито. На одному двигуні, стікаючи кров’ю, керуючи літаком ціною неймовірних зусиль, летів він уздовж річки Янцзи, намагаючись дотягнути до базового аеродрому. Над районом Ваньчжоу, поблизу Чунціна, літак, втративши рівновагу, став зовсім некерованим.

Рятуючи екіпаж і бойову машину, Кулішенко здійснив з підібраними шасі посадку на воду в 150 метрах від берега. Після посадки пілот встиг випустити шасі й літак став на дно річки. Це надзвичайно рідкісний у льотній практиці випадок.

Штурман і стрілець-радист, що знаходилися в літаку, зістрибнули в річку і попливли до берега.

Через поранення, отримані в бою, а також перевтому, пов’язану з високими навантаженнями і тривалим польотом, у Кулішенка не вистачило сил покинути літак. О 2 годині дня вода річки поглинула бойову машину. Так загинув льотчик-герой, якому було всього 36 років.

Кулішенко був похований місцевими мешканцями на березі річки Янцзи. У 1958 році влада Ваньчжоу перепоховала його останки в парку «Сішань». Вклонитися їм незабаром приїхали вдова і дочка героїчно загиблого в китайському небі українського льотчика.

У 2004 році його могилу включили в список головних міських меморіалів. Подвиг видатного українця у боях за звільнення Китаю став легендою, а сам він — народним героєм, якого китайці називають «Кулі-шен».

Кожен рік могилу українського воїна відвідує понад 50 тисяч жителів міста. Під час свят у бронзової фігури льотчика-героя за традицією проводять урочисті лінійки місцеві школярі. У ці дні біля монумента особливо багато живих квітів. Вони як символ того, що в Китаю завжди будуть пам’ятати про подвиги іноземних добровольців, які наближали перемогу китайського народу над окупантами.

ngk1

10 вересня 2009 на одному з заходів, організованому китайським урядом, льотчика Григорія Кулішенка назвали «одним з 100 зразкових героїв, які зробили неоціненний внесок у створення Нового Китаю». А нещодавно у Китаю зняли фільм про героя-українця і переклали його для того, щоб стрічку могли дивитися земляки Григорія.

Знання власної історії – це завжди козир.

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.