Український політолог розповів про політичну кризу після відставки Арсенія Яценюка

55

Джерело: Rzeczpospolita
Автор: Руслан Шошин
Переклад: Ірина Майданська, «Євромайдан-Варшава»

«Українці втратили довіру до органів державної влади. Більшість людей не вірить парламентарям, а саме слово «депутат» досягло рівня прокльону», – говорить професор Мирослав Попович, директор Філософського інституту Академії Наук України.

Rzeczpospolita: Від моменту, коли Україна повернула собі незалежність, її переслідують політичні авантюри, які неодноразово закінчувались зміною уряду. Через що сваряться українські політики?

Серія скульптур «Дерево Життя»

Художня лялька

Футболка

Mирослав Попович: Політики у Києві, сперечаючись, використовують такі кличі як «Воля, Рівність і Братерство», які були проголошені у Європі у XVIII i XIX століттях. Україні не вистачає цінностей, які могли б об’єднати все суспільство. Натомість маємо цінності, які приводять до розподілу. Наша країна знаходиться на етапі формування політичної арени, яка, в кінцевому результаті, повинна поділитись на лівих, центральних і правих, щоб зберегти суспільну рівновагу. У протилежному і найгіршому випадку нас чекає хаос.

Дві революції, втрата Криму, війна на Донбасі – цього замало для мотивації?  

На даний момент гостріша війна триває у будинку Верховної Ради, ніж на вулицях міст нашої країни. Суспільство розчароване, тому що окрім голослівних кличів не бачить реальної альтернативи, яка могла би впоратись з наявними проблемами. 

Чи українське суспільство надалі вірить словам депутатів? 

Українці втратили довіру до органів державної влади. Більшість людей не вірить парламентарям, а саме слово «депутат» досягло рівня прокльону. Недовіра парламентарному устрою закриває нам дорогу до Європи. Все тому, що до сьогодні не маємо розвиненої політичної культури.

Читати за темою: Стратегічна дилема «гасити пожежi чи грати в шахи», або як Україна просуває свої інтереси у Польщі та у світі

Чи у Києві не розуміють, що відсутність політичної згоди – це вода на млин російської пропаганди?

Звичайно, ми даємо Росії велике поле до маневру у медійному просторі. Не використовуємо навіть одної десятої можливостей, щоб протидіяти дискредитації нашої країни Москвою. Наша боротьба – це продовження справи, розпочатої великими людьми такими, як Андрій Сахаров, Олександр Солженіцин, Олександр Твардовський і багато інших, які боролись за вільну Росію.

Від трагічних подій на Майдані минуло більше двох років. Чи очікування людей виправдані?

Люди досі чекають чуда. Думали, що чудо настане після Майдану. Як з’ясувалось було це тільки ілюзією. Мусимо навчитись робити малі речі.

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.