Ризиковані, але потрібні. Заступник міністра освіти про майбутні зміни у школі

108

Автор: Галина Титиш
Джерело: Українська правда

Із заступником міністра Павлом Хобзеєм спілкувалися про необхідні зміни в шкільній освіті, нові реформаторські ініціативи.

НАШЕ ЗАВДАННЯ – АБИ КРАЩІ ВЧИТЕЛІ ЗАЛИШАЛИСЯ ПРАЦЮВАТИ. ОПТИМІСТИЧНО, ЇХ ДЕСЬ ТРЕТИНА

Гаррі Поттер і В’язень Азкабану. Велике ілюстроване видання

Набір намисто і сережки темносинього кольору

Художня лялька

Почну з короткої історії. Нещодавно моєму синові у школі дали вивчити напам’ять текст англійською мовою про Різдво. Не аналізуватиму логіку викладу матеріалу, відбору акцентів, хоча все це в ньому жахливе – але в тексті були помилки. Цей випадок – у київській школі з поглибленим вивченням англійської. Підозрюю, що таких історій в Україні чимало.

Отже, що Ви збираєтесь робити для підвищення кваліфікації вчителів? І як знайти хороших спеціалістів на ті гроші, які зараз отримують вчителі?

З 1 вересня 2018 року ми хочемо запустити нову українську школу, і основна фігура у ній – саме вчитель.

Але хороші вчителі – це найбільший виклик, який стоїть перед нами. І я не є великим оптимістом, що ми зможемо всіх перевчити. Та для цього ми робимо принаймні дві речі.

Перша пов’язана з запланованою появою опорних шкіл після переформатування деяких шкіл. Відповідно, кількість вчителів зменшиться.

rap
«Хороші вчителі – це найбільший виклик, який стоїть перед нами. І я не є великим оптимістом, що ми зможемо всіх перевчити». Фото із сайту МОН. Хобзей вітає керівників ліцеїв

Наше завдання – аби кращі вчителі залишалися працювати. Звісно, питання зарплати стоїть дуже гостро. Але є ще один чинник, не пов’язаний з заробітною платнею – вимоги до підготовки вчителів.

Наша друга ідея – провести атестації. Я зараз говорю саме про атестацію. Її мета – підвищення зарплатні вчителю.

У вимогах для переатестації можна прописати нові вимоги і сказати: «Ми запускаємо цей процес, дали Вам можливості, готуйтесь. Але якщо через два роки Ви цього не досягнете, нам треба буде попрощатися».

АБИ СТВОРИТИ ОПОРНУ ШКОЛУ, РІШЕННЯ МАЄ ПРИЙНЯТИ МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

За скільки років ми маємо пройти шлях Польщі?

Ми хочемо стартувати у 2018 році, коли у нас мають з’явитись профільні старші школи – ліцеї.

Тут є багато «але» – ми зможемо починати щось робити після прийняття базового закону про освіту. Я думаю, що в цих змінах буде багато драйву – він завжди є, коли створюється щось нове. Але цей процес буде непростий щодо доступу до освіти.

Звісно що в цих профільних школах має бути висока якість: вчителі, лабораторії, устаткування. І основне – це профіль, який ти вибираєш, і мала кількість предметів. Ми маємо дати свободу вибору учню.

Тут я бачу дві перешкоди.

Перша – обмеження фінансових можливостей. Бо якщо ти хочеш робити реформу, треба мати значні інвестиції.

Друга – це незавершеність процесу децентралізації. Бо освіта дуже пов’язана з громадами, їхню роль треба збільшувати. Незавершений процес децентралізації також ставить нам сильні обмеження щодо впровадження цих ідей.

В скількох областях Ви плануєте пілоти опорних шкіл?

Ми називаємо пілотами тих, кому ми можемо дати точкові інвестиції для покращення матеріального стану. Є 200 млн гривень, передбачених у бюджеті. Крім того, є домовленість з USAID, що вони виберуть по одній школі в кожній області і зроблять з неї зразкову школу.

Але питання не стоїть так, що манна небесна впаде з Києва. Ініціативу мають проводити і на місцевому рівні.

Минулого року Лілія Гриневич й Інна Совсун говорили про те, що доведеться скоротити певну кількість вчителів в Україні. Ви вже почали ці процеси? І про яку кількість все ж йдеться?

В освіті скорочення йдуть складніше, і це завжди є проблемою нашого діалогу з Мінфіном. Адже у нас система полягає в тому, що зарплата вчителя залежить від кількості годин тижневого навантаження.

У селах багато вчителів працюють на півставки. Тому мені важко сказати, скільки буде скорочено людей – але десь 20-30% скорочень ставок, мабуть, буде. Не кажу, що у цьому році. І це стосується лише сільської місцевості. У місті мережа шкіл є значно ефективніша.

ДІТИ ПОВИННІ НЕ ДАВАТИ ВІДПОВІДІ – А СТАВИТИ ПИТАННЯ, І МИ МАЄМО ЇХ ДО ЦЬОГО ПРИВЧАТИ. ЦЕ – СКЛАДНІШЕ

Повернемося до 2018 року. Якщо законопроект стає законом, все йде за планом, що ми матимемо у 2018 році?

Ми точно стартуємо нову початкову школу. Вона буде відрізнятися від тієї, яка існує нині.

Ми розглядаємо початкову 4-річну школу як таку, що має два цикли.

1-2 клас буде більш наближений до дошкільних установ, ніж до гімназій. У нас дуже часто роблять гімназії для 6-літок, які хочуть бавитись і не хочуть виконувати якісь речі. Це – неправильно. І це навчання має бути інтегрованим.

Предметні галузі будуть – але треба, щоб дитина бачила уявлений світ, щоб пазлики знань складалися.

Зараз ми маємо різні предмети, а пазлики в дитини не складаються, і вона не розуміє, як це все функціонує.

Коли ми тільки почали говорити про проекти, бо ще немає офіційно проекту концепції початкової школи, то ми мали петицію від вчителів мистецького спрямування. Нам дзвонили: «Що Ви робите, як можна дітей лишити без малювання, без співу. Як Ви це забираєте?»

Ніхто це не забирає. Тоді так само можна казати, що вчити математику у 1-2 класі мають лише математики і так далі. У першому-другому класі це може зробити і класний вчитель.

Для дітей цього віку важливо, аби все відбувалось через гру, аби їх не оцінювали і не задавали домашніх завдань.

На цьому етапі дуже важливі батьки – з ними треба обговорювати успіхи дитини, бо для нас важливий розвиток і формування особистості, тому що шкільна система дуже часто руйнує особистість.

Ми хочемо, щоб учні не лише повторювали правильну відповідь, а діти повинні формувати свою точку зору, і ми маємо їх до цього привчати – мати свою точку зору і вміти пояснити, чому вона така.

Тобто не давати відповіді – а ставити питання. Це – складніше.

Ми тут нічого не вигадуємо – так все працює на Заході.

rap1
«Учні мають не лише повторювати правильну відповідь, а формувати свою точку зору, і ми маємо їх до цього привчати». Фото із сайту МОН

Тоді мене питають: «Ви маєте ресурс? Маєте скриньки з Лего чи з іншими речами, які Ви поставите на різні столи, усе для малювання, конструювання? Ви ж крейди не маєте!»

Так, це виклик. Але я думаю, що у нас креативні батьки і вчителі, можна з певних речей робити дуже цікаві речі.

Є конструктори з дерева, гарно розмальовані. В степовій Україні з цим може бути проблема, але в Галичині, Поліссі, Поділлі не складно розпиляти дерево, помалювати і дати дітям в школу. А вони з них зроблять фантастичні речі.

Що ще буде відбуватися у 2018 році? Всі інші діти вчитимуться по звичайній схемі?

Так. Але ми спеціально будемо готувати вчителів для цієї початкової школи. При цьому, ми не можемо сказати: «У першому класі робимо рай, а там хай як було, так і буде».

Тобто робота буде йти з усіма вчителями. Більший фокус – на тих, які візьмуть перші класи.

rap2
«Те, що підходить для однієї родини, може не підходити іншій. Тут треба шукати золоту середину. Навіть по грошах». Фото із сайту МОН

Друга зміна, якщо буде підтриманий закон – це те, що стосується профільної освіти в старшій школі. Це дуже серйозна зміна.

Я прекрасно розумію усі ризики, які з нею пов’язані.

Ті, хто у звичній ситуації пішли б до 10 класу зможуть піти у професійну освіту, яку забезпечуватимуть коледжі або професійні ліцеї. Що не є зле, бо після цих закладів ти теж можеш продовжити навчання і отримати вищу освіту. Або вибираєш академічний ліцей, одне із завдань якого – підготовка до продовження навчання у вищій школі.

Професійна освіта не є глухим кутом, ти можеш іти далі вчитися у вишах.

Ми зараз говоримо про коледжі і про те, аби вони залишалися у вищій освіті до 2018 року. Однак після реформи вони стануть частиною професійної освіти, вищої професійної освіти. У них будуть йти вчитись випускники базових шкіл, які по успішному завершенні навчання у коледжі зможуть за тим же профілем продовжити навчання у вищих навчальних закладах і отримати диплом за коротший термін.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД НАСПРАВДІ ДУЖЕ ПОГАНО ПЕРЕДАЄТЬСЯ. КУЛЬТУРУ ВЧИТЕЛЯ І ШКОЛИ НЕ МОЖНА «ПЕРЕСАДИТИ»

Ми говоримо переважно про кваліфікацію вчителя, але є ще інший аспект. Пам’ятаєте історію у столичній школі, коли вчителька казала учневі: «Вова, давай головою об стінку!»? У такій ситуації – це, у тому числі, провина директора. Можливо, директор теж має бути звільнений?

Не думаю. Директор повинен працювати і повинен реагувати. Чи можна звільнити цього вчителя?

Директор, по-перше, не бере на роботу – це робить відділ освіти за поданням директора.

Ми це також хотіли б змінити. Адже якщо ми проводимо конкурс директорів і впевнені, що директори правильно відібрані, то треба дати йому право наймати на роботу.

Тому трапляється, що якщо ти звільнив людину, вона намагається повернутись через суд. В суд ходить і відділ освіти. Буває, що поновлюється.

Наприклад, у Львівській області був випадок, коли вчитель побив дитину, це було доведено, його звільнили, суд його поновив. Після того його треба знову звільняти і знову судитися.

rap3
«Через страх ти не зміниш ситуацію. Це можна зробити через зміну цінностей. Цей шлях складний, але ним треба йти». Фото із сайту МОН

Які сильні і слабкі сторони в системі середньої освіти Ви можете діагностувати? Що Вас найбільше шокувало, коли Ви сюди прийшли? Мене, наприклад, шокує, коли на всіх телеканалах високопосадовці кажуть, що ця середня освіта – нереформована…

Вона і є нереформована і дуже довкола неї багато негативу. Насправді ми маємо багато позитивних практик.

Візьмемо цю приватну школу, Новопечерський ліцей. Вона потрапила у десятку інноваційних шкіл світу. Ми маємо і державні школи, не обов’язково приватні, які є добрі.

Візьміть 27 школу Харкова, чи Львівський фізмат ліцей, чи Івано-Франківську гімназію №1.

Ми так само маємо дуже добрі початкові школи. І я кажу, що наше завдання проведення змін – поширити ці практики на інші школи. Зробити їх всіх добрими.

У Фінляндії всі школи добрі. У нас різниця між тою доброю елітною школою – я не маю на увазі елітною по грошах, вона може бути за складом викладачів елітна, куди всі хочуть віддати своїх дітей – та іншою школою є дуже великою.

Наше завдання – підтримувати кращих, щоб вони далі розвивалися. Але ще більше завдання – підтягувати догори гірших, міняти керівників, допомагати (при обмежених ресурсах, але це можна робити), робити плани, покращувати роботу школи, з цим працювати.

Є багато позитивних практик, є EdCamp, інноваційні вчителі, які хочуть змін, які в тій системі будують свою систему, інакшу, і добре вони будують.

rap4
Педагогічний досвід насправді дуже погано передається. Культуру вчителя і школи не можна пересадити. Фото із сайту МОН

Педагогічний досвід насправді дуже погано передається. Культуру вчителя і школи не можна «пересадити».

Ми завжди казали: «Не бійтеся ділитися своїм досвідом, тому що Ви передаєте 1/9, а 8/9 пов’язані з Вашою культурою, вони не передаються». Тобто як кожна людина є інакша – так і кожна школа є інакша.

Що є негативного? Це – низькі спроможності. Скажімо, якщо говорити про 100 днів на моїй посаді, то дуже багато часу з’їдає бюрократія. Дзвінки на гарячу лінію, відписування листів тощо.

Що мають вміти майбутні випускники шкіл, приміром, у 2025-27 роках? Що буде вчити наша школа?

З фокусу знань ми маємо перейти на фокус компетенцій: комунікативних, ІТ, математичних, бути відповідальним громадянином, мати лідерство, ініціативу, бути підприємливим і головне – вміти вчитися.

Ми б хотіли, аби люди формували свою точку зору, аби вони чули певну відповідальність, аби вони сповідували певні цінності.

Дуже важлива співпраця – жити разом, працювати у групах, здатність вчитись.

Зараз роль вчителя міняється. Він допомагає дітям навчатись, відходить у тінь, його діяльність головна і важлива – але процес навчання має йти інакше.

З системи «вчитель як лідер і фронтмен» – треба зробити так, аби це був вчитель, який допомагає, є «фасілітатором».

Тоді нашим дітям буде легше адаптуватись до змінного світу.

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.