Референдум у Нідерландах: поразка чи перемога?

199

Поки українці оговтуються від невтішних результатів референдуму, висловлюють прогнози на майбутнє, а європейські посадовці підтримують нас офіційними заявами, деякі експерти пробують пояснити причини такого результату. Одним із них є Богдан Логвиненко – український письменник, журналіст, телеведучий та громадський діяч.

runЗокрема, у своєму пості в Facebook пан Логвиненко зазначає, що, зазвичай, нідерландці на виборах – дуже активні. Останні 10 років явка на усіх місцевих виборах складала 75-80%, що на 25-30% вище, ніж середній показник по ЄС. Проте низька явка на цьому референдумі є свідченням ставлення голландців до нього: досить багато не пішли на референдум, оскільки були впевнені у тому, що він не відбудеться і 30% не набереться.

Другим висновком громадського діяча є те, що Нідерланди – проти Європи, адже вони загальмували процес Європейської конституції у 2005, провівши референдум, після якого були внесені поправки в документ, блокують вступ Румунії і Болгарії до Шенгенської зони. Ця країна, в принципі, досить антиєвропейська. Тут не так йдеться про Україну, як про контекст розширення і звуження. Майже всі, хто голосували проти на референдумі в м.Роттердам зазначали: «Ми не проти України, ми проти розширення». Проте, за словами Богдана Логвиненка, проблема була і в корупційних скандалах в Україні, адже іншою тезою було: «Ми не хочемо ще одне корупційне ярмо в європейську сім’ю», – дехто з голландців навряд чи знайде на мапі Україну, проте про Шокіна і скандали в ГПУ знають багато.

Перемога в Амстердамі і Утрехті була зумовлена тим, що саме в цих містах діяло найбільше активістів. Те, що Україна не має потужних закордонних інститутів, не інвестує у власний імідж – теж зіграло проти нас. «Для Нідерландів Україна досі була такою ж далекою як для України, приміром, Оман або Йемен. Якби завтра у Вас запитали на референдумі, чи хочете Ви інтегруватися з Йеменом, що б Ви відповіли?» – пояснює ситуацію Богдан Логвиненко. Також він закликає поважати наших активістів, які доклали чимало зусиль та власних (!) коштів для того, щоб переконати голландців.

Glorun1bal Ukraine News поспілкувався ще з однією активісткою в Нідерландах, Аліною Черкас, учасницею Фундації «Українці в Нідерландах», студенткою Університету Гронінгена: «Те, що голландці проголосують проти, було очевидним. Завданням українців було мінімізувати різницю між «за» і «проти»», – ділиться Аліна.

Проблему Аліна Черкас вбачає в тому, що Україна не фінансувала на рівні держави інформаційну кампанію, а ЗМІ подавали лише загальну інформацію, замість того, щоб активніше діяти в Нідерландах. Кампанія українських посадовців почалася за тиждень до референдуму, і в мультинаціональному Амстердамі чи Гаазі, а не по регіонах, де явка врешті була більшою.

«Проте не все так песимістично. Лише наша Фундація змогла переконати багатьох нейтралів та скептиків. В рамках цієї неприбуткової проукраїнської ініціативи лише кількома десятками активістів по усій Голландії було роздано 600 000 листівок про українську освіту, культуру і, звісно, економіку. Також ми організовували і відкриту лекцію з Енн Епплбаум в Гаазі, безкоштовний показ фільму «Зима в огні» про Євромайдан у Амстердамі, Гаазі, Гронінгені. Саме Гронінген вразив мене і всіх найбільше, адже при єдиному функціонуючому центрі в Нідерландах «Русский мир», тісних зв’язках у сфері бізнесу з Росією – 53% жителів проголосували «за» ! Якщо негативні всезагальні результати передбачити можна було, то такий кінцевий результат у Гронігені і містечках навколо – ні», – зазначає активістка.

Низьку явку активістка пояснює поганими погодними умовами (цілий день падав дощ) та скептичним ставленням нідерландців до всього, що не стосується їх самих, адже вони – дуже обережні і недовірливі за ментальністю.

«Загалом, результатами я задоволена. Адже, в тих місцях, де активно «агітували» ми – результат був. Проте хотілося б нагадати усім, що 60% серед 32% людей, які прийщли на дільниці – це не вирок / приниження / негативне ставлення народу Нідерландів до українського народу. Це лише 18% усього населення Голландії. Однак, референдум таки вважається таким, що відбувся», – зазначає Аліна Черкас, додаючи що на майбутнє владі треба більше працювати над іміджем України і допомагати громадським ініціативам, якими ми сміливо можемо пишатися.

Вам також може сподобатися

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.